досвід

Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації
НЕТІШИНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ

Нетішин - 2016


Тема інноваційного проекту: Психосоціальна підтримка дітей та молоді, що знаходяться в складних життєвих обставинах
Назва навчального закладу (адреса, контактні телефони, Е-mail): 30100, Україна, Хмельницька обл.., м. Нетішин, пр. Незалежності, 2. Тел./факс:(03848)31845, E-mail: netishynpl23@gmail.com
Авторський колектив інноваційного проекту:
Козубська Н. М. – практичний психолог Нетішинського професійного ліцею
Степанюк С. С. – соціальний педагог Нетішинського професійного ліцею
Мета: вивчення та теоретичне обґрунтування особливостей, виду, змісту та методів соціально-психологічної підтримки учнів у складних життєвих обставинах, надання рекомендацій щодо адекватної поведінки в даних ситуаціях.
Об'єкт: учнівська молодь, яка потрапила у складні життєві обставини
Предмет дослідження: соціально-психологічна підтримка учнівської молоді у складних життєвих обставинах.
Завдання дослідження:
1.    Здійснити аналіз дослідження проблеми дітей та молоді у складних життєвих обставинах та виявити характерні ознаки, типи, риси, особливості неблагополуччя учнів;
  1. Розкрити соціальні, психологічні, економічні причини потрапляння дітей та молоді у складні життєві обставини;
  2. Проаналізувати роботу з дітьми та молоддю, які потерпають від складних життєвих обставин;
  3. Провести діагностичне обстеження життєвих обставин, в які потрапили учні, взаємостосунків батьків та дітей у сім’ях у складних життєвих обставинах та проаналізувати отримані результати;
  4. Розробити комплексну корекційно-розвивальну програму щодо покращення взаємостосунків батьків і дітей та рекомендації для педагогів і батьків.

Очікувані практичні результати: дослідивши та проаналізувавши складні життєві обставини, в які потрапили учні, провівши необхідну соціальну, психологічну, просвітницьку роботу, залучивши дорослих, які безпосередньо працюють з учнями (класні керівники, майстри виробничого навчання, вихователі, педагоги, батьки), допоможемо підвищити рівень компетентності щодо самодопомоги виходу з складних життєвих обставин, поліпшити душевний і фізичний стан дитини, пережити та подолати страждання, віднайти внутрішні ресурси для подальшого життя в соціумі. 
 «Невпевненість і страх, мені віднині ви - не друзі!
Виходжу я на зовсім інший свій життєвий шлях!
Не тінь, а світло, світло, світло бачу я на виднокрузі
І бачу я себе у теплих сонячних руках!»

Кожна людина є творцем своєї біографії, головним режисером власного життя, головним актором, виконавцем різноманітних життєвих ролей, які зустрічаються на її життєвому шляху. Людина тісно пов’язана з минулим, яке безпосередньо або опосередковано впливає на сьогодення. У неї відбуваються як кількісні, так і якісні зміни у розвитку та становленні.
Життєвий шлях людини супроводжується сукупністю подій особистого життя - життєвих ситуацій, які обумовлюють перспективу подальшого життя, вносять певні корективи у плани кожної людини, іноді ведуть до серйозних коректив у життєвих планах.
В останні роки життєві ситуації, в які потрапляє дитина змінилися не в кращу сторону. Через нав’язану війну особливого значення набули такі соціальні проблеми, як злигодні та бідність, безробіття та безпритульність і, як наслідок, – алкоголізм, безпритульність, злочинність. Діти стикаються з раніше невідомими їм обставинами, в яких і дорослі часто не лише розгублюються, а й губляться, втрачають себе, не можуть знайти правильного виходу. Тоді що вже говорити про дітей? Про тих беззахисних, тендітних (а на їхню думку сильних), вразливих, які в однаковій мірі є доступними і злу, і добру, які так потребують уваги, любові і не розуміють, чому в складні моменти життя їхнім батькам часто не до них, не до їхніх проблем.
Дезадаптовані діти характеризуються несформованістю соціальних, психологічних процесів, через які засвоюється система знань, норм і цінностей, які б дозволили їм функціонувати як повноправним членам суспільства. Вони відчувають труднощі в поведінці, побудові міжособистісних відносин, і все це гальмує нормальний перебіг процесу адаптації. 
Складні ситуації класифікуються за основними сферами діяльності (праця, навчання, дозвілля тощо), а життєвих ситуацій - безліч. До останніх належать такі типові життєві ситуації, як смерть близької людини, хвороба, травма, втрата роботи, сімейні конфлікти та інші події. Одні надають сили, піднімають настрій, інші - пригнічують, дратують, збуджують. Це свідчить, що більшість життєвих ситуацій є проблемними, вони не мають однозначного виходу, стереотипу реагування на неї, зумовлюють різні способи реагування та поведінки, і для того, щоб знайти вихід, потрібно збагнути ситуацію, в якій ти опинився.
Значимість проблеми соціально-психологічної підтримки обумовлена ​​сучасною ситуацією в суспільстві. Соціальну ситуацію, що склалася в нашій країні, можна охарактеризувати як критичну. З кожним роком, згідно з даними статистики, збільшується число матеріально незабезпечених сімей, дітей, що залишилися без піклування батьків, педагогічно запущених дітей, новонароджених з різними патологіями, а, отже, спостерігається тенденція збільшення сімей зі складними життєвими обставинами, а значить дітей, які потребують соціально-психологічної допомоги від нас, працівників соціально-психологічної служби Нетішинського професійного ліцею.
Соціальний педагог та практичний психолог  в нашому ліцеї досконало володіють  технологіями соціально-психологічної роботи з цією категорією учнів, врегульовують негативні процеси в сім’ї ( і, як наслідок, в житті учнів) специфічними методами і засобами впливу, адекватними індивідуальним особливостям випадків, з якими доводиться працювати.
Підгрунтям для такої роботи є програма «Соціальний супровід сім’ї у складних життєвих обставинах». Оскільки збереження цілісності сім’ї, її родинних почуттів, зв’язків є нашим головним завданням, тому нами  здійснюється тривала соціально-психологічна робота, яка спрямована на підвищення соціально-психологічної культури батьків, міжособистісних відносин, формування особистості дитини.
Сім’я в складних життєвих обставинах -  це сім’я, яка в силу об’єктивних або суб’єктивних причин втратила свої виховні можливості, внаслідок чого в ній складаються несприятливі умови для виховання дитини. За таких умов сім’я потребує соціально-психологічної підтримки, для того, щоб дезадаптовані учні стали повноцінними членами суспільства і змогли адаптуватися в ньому, в таких випадках з ними повинна проводитися корекційно-відновлювальна робота.
При доборі форм організації просвітництва батьків щодо виховання дітей значну увагу приділяємо тренувальним та ігровим методам, налагодженню довірливих, емпатійних стосунків між батьками та дітьми.
Під впливом цієї роботи удосконалюється інтелектуальна діяльність дітей, формується практичні вміння та навички, що сприяють їх життєвому самовизначенню дезадаптованих учнів.
Саме тому робота соціально-психологічної служби Нетішинського професійного ліцею спрямована на те, щоб:
-      підтримати ще несформовану молодь;
-     допомогти їй розібратися в тому, що відбувається;
-     визначитись та віднайти сенс життя;
-     спрямувати на правильний життєвий шлях, йдучи по якому, учні зможуть самореалізуватися та здійснити свої мрії, надії, сподівання;
-     допомогти учням ліцею створити уявлення про себе, своє життя, сприяючи, тим самим, подоланню невдач, перешкод навіть тоді, коли під загрозою опиняється звичайний життєвий ритм, коли руйнуються встановлені відносини, коли змінюється старе світобачення, коли вони переживають життєву кризу.
Соціально-психологічна підтримка учнівської молоді
в Нетішинському професійному ліцеї
На своєму життєвому шляху від дитинства до юнацтва, від зрілого до старечого віку, людина вирішує безліч різноманітних проблем.
Проблеми, які створюють важкі ситуації в житті людини, називають різними термінами: критична ситуація, життєві труднощі, негативні життєві ситуації, стресові події, драматичні події, військові події, небажані події, життєві кризи, біди, катастрофи, депривація. Кожна проблема обмежує активність індивіда, пред'являє йому вимоги, які часто перевищують його здібності, моральні та матеріальні інтереси. Як наслідок, виникають важкі життєві ситуації, які порушують нормальний ритм життя, стають причиною фізичного або психологічного болю і страждань.
Проблем у житті людини може бути досить багато. Кожен член суспільства у будь-який період життя може бути реальним носієм важкої життєвої ситуації, адже, життєдіяльність людини залежить від таких умов, як:
-     визначення рівня розвитку суспільства;
-     стан соціальної сфери;
-     зміст політики;
-     можливості власної самореалізації.
Людина постійно потребує задоволення власних потреб та інтересів. При цьому у кожній сфері життєдіяльності вони можуть задовольнятися нерівномірно. Звідси і випливають проблеми. Усі проблеми можна класифікувати за спільними ознаками, а важкі життєві ситуації, відповідно - у групи.
За визначенням Закону України «Про соціальні послуги» складними визначаються такі життєві обставини, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв'язку із станом здоров'я, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім'ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо).


Соціально-психологічна підтримка учнівської молоді психологом та соціальним педагогом Нетішинського професійного ліцею полягає в забезпеченні учням потрібного їм рівня освіти, культури, умов організації дозвілля та відпочинку, а також надання відомостей про систему гарантованого державою рівня матеріальної підтримки молоді та сімей з дітьми, з урахуванням їх матеріального та фізичного стану, складу сім'ї, віку, здоров'я, участі в суспільному та іншому виробництві. Також це допомога окремим людям, соціальним групам, з метою задоволення потреб, необхідних для нормальної життєдіяльності в умовах конкретного суспільства, конкретної ситуації, а також створення умов для самореалізації.


Сучасні вимоги до соціально-психологічної роботи з молоддю спрямовані на активізацію їх життєвих зусиль і можливостей у подоланні життєвих криз, створення необхідних соціальних та психологічних умов (фінансових, матеріальних, професійних, побутових) для нормальної життєдіяльності особистості.
У своїй роботі з соціально-психологічної допомоги учнівській молоді також використовуємо такі підходи, як:
-     корегування відхилень у поведінці на основі індивідуально-диференційованого підходу;
-      введення у практику роботи психолого-педагогічного інструментарію з метою вивчення особливостей поведінки особистості, її близького оточення, у тому числі емпіричних даних, що характеризують ступінь соціальної дезадаптації;
-      надання кваліфікованої допомоги у формуванні системи взаємин, моральних цінностей, що сприяють природній соціалізації;
-     використання методів психоконсультативної та психотерапевтичної роботи з підлітками, сім'єю, подружжям, з метою полегшення соціальної ситуації;
-      розв'язання побутових і ліцейних конфліктів;
-      корекція педагогічної позиції батьків.
Зміст соціально-психологічної допомоги полягає у цільовій реалізації програм психологічної служби Нетішинського професійного ліцею. В цю програму входить система соціально-психологічної роботи з учнями, а саме:
-      індивідуальна робота з дітьми;
-     робота з сім'єю;
-     розв'язання конфліктів між подружжям чи у стосунках із дітьми;

-     проблеми освіти, працевлаштування, організації культурної діяльності учнів, охорони здоров'я.
Пріоритетними напрямками роботи психологічної служби Нетішинського професійного ліцею щодо підтримки учнівської молоді є:
·    підтримка життєвого рівня учнів;
·    надання допомоги, інших видів соціальної підтримки малозабезпеченій молоді, молодій сім'ї;
·    створення умов для розвитку творчого потенціалу особистості, підтримки інтелектуальної еліти та обдарованих дітей і молоді;
·     надання юристконсультом ліцею інформації про захист прав працездатної молоді щодо роботи в умовах різних форм власності;
·    консультування дітей та їх батьків (опікунів) з питань щодо виходу з важких життєвих обставин;
консультування педагогічного колективу щодо надання кваліфікованої допомоги у підтримці вихованців
Ми вважаємо, що між несформованістю компетенцій, знань та виникненням кризових життєвих ситуацій у повсякденному житті учнів існує тісний взаємозв’язок.
Задля ефективного психологічного супроводу підлітків у кризових ситуаціях та мінімізації їх можливих негативних наслідків, нами була розроблена програма щодо формування базових особистісних компетенцій у підлітка.
Основний принцип програми – гармонійний і комплексний розвиток особистості підлітка, шляхом формування його особистісної автономії, стресостійкості та здатності до позитивного світосприймання.
Завдання програми:
·    удосконалення навичок соціальної взаємодії підлітків;
·    формування комунікативної компетентності;
·    активізація навичок саморегуляції;
·    оволодіння навичками використання резервів позитивних емоцій у стресових ситуаціях.
Робота психологічної служби за програмою триває впродовж навчального року і передбачає взаємодію всіх учасників навчально-виховного процесу.
Програма щодо формування базових особистісних компетенцій у підлітка
Компетенція
Форми і методи роботи
Мета
Зміст роботи
з учнями
з батьками
з педагогами
Компетенції збереження здоров’я
Психологічна просвіта, профілактика, консультування
Розширення уявлень про здоровий спосіб життя, режим дня, функціональні особливості організму тощо.
1. Тиждень сприяння здоровому способу життя
2. Акція «Я - не нуль!» (див. дод .1)
3. Виховні години «Як керувати емоціями», «Стреси в нашому житті. Як від них захиститися», «Чарівна далечінь», «Від мрії до реальності»
4. Організація і проведення зустрічей з працівниками поліції
5. Підготовка відповідної інформації на стенд «Соціально-психологічна служба інформує»
1.   Лекції «Роль матері у вихованні дитини», «Психологічне здоров’я дітей»
2.   Тренінги «Сім’я як один із факторів відчуження підлітка», «Розкіш спілкування»
3.   Підготовка відповідної інформації для батьків на стенд «Соціально-психологічна служба інформує» «Труднощі в житті переборюємо разом» (див. дод. 2)
1.   Лекції «Допоможемо віднайти ресурси для подолання стресу», «Насильство над дітьми
2.   Тренінгове заняття «Позитивна педагогіка»
3.   Розробка рекомендацій для педагогів  щодо профілактики суїцидальних настроїв серед підлітків
Компетенції соціальної відповідальності
Лекції, бесіди, практичні заняття, перегляд кінофільмів
Формування соціальної та рольової ідентичності, профілактика девіантної поведінки
1. Лекція «Я  -володар свого часу»
2. Рольові ігри «Стратегія успіху», «Подолай своїх драконів»
3. Тренінги «Формування психологічної готовності до змін», «Емоційна зрілість»
4. Акції щодо профілактики правопорушень серед підлітків
5. Інформування про місцеві «групи підтримки» для підлітків.
6. Організація та проведення зустрічей із співробітниками Центру соціальних служб для дітей сім’ї та молоді
1.   Тренінг «Створення батьками повноцінних умов життя» (див. дод. 8)
2.   Бесіда «Конфлікт. Загроза чи можливість?»
3.   Виступ  на батьківських зборах «Позитивний розвиток особистості підлітка»
1.   Лекція «Навчаємо відповідальності»
2.   Тренінг «Я такий як усі, чи я інший?»
3.   Виступ на педагогічній нараді «Психологічной аспект позитивного розвитку особистості підлітка»
4.   Кінофільми «Пелікан», «Військовий водолаз»

Компетенції самовдосконалення
Творчі конкурси, профорієнтаційна діяльність, робота гуртків, тренінги, залучення до роботи лілейного самоуправління
Поглиблення ціннісно-смислової сфери особистості, підвищення соціально-психологічної грамотності, формування конструктивних форм взаємодії
1.     Виховна година «Основи сімейного щастя»
2.     Консультації та групові зустрічі: «Як діяти у стресових ситуаціях»
3.     Тренінг «Життя -  найвища цінність», «Світ моїх емоцій», «Мої маски»
4.     Підготовка відповідної інформації на стенд «Соціально-психологічна служба інформує» «Принципи позитивного мислення»
1.   Тренінг «Перш, ніж ви почнете виховувати своїх дітей, перевірте власну поведінку» (див. дод. 3), «Міжособистісний простір у спілкуванні»
2.   Підготовка відповідної інформації на стенд «Соціально-психологічна служба інформує» «Стосунки підлітків: як уникати розчарування», «Що шукають підлітки»
1.   Тренінг «Особистість починається з любові»
2.   Практичні заняття «Як почути і зрозуміти підлітка?»
3.   Підготовка відповідної інформації на стенд «Соціально-психологічна служба інформує» «Способи підвищення почуття власної гідності у підлітків», «Чому підлітки ідуть з життя» (див. дод. 4)



Соціальний захист учнівської молоді пільгових категорій в
Нетішинському професійному ліцеї.
Психологічна служба в структурі освіти є складовою частиною державної системи охорони фізичного і психічного здоров'я молодих громадян України і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості.
Психологічна служба Нетішинського професійного ліцею забезпечує:
-      своєчасне і систематичне вивчення стану психофізичного розвитку учня, мотивів його поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей;
-      створення умов для саморозвитку та самовиховання;
-     сприяє виконанню освітніх і виховних завдань навчальних закладів.

    Соціальний педагог Нетішинського професійного ліцею Степанюк Світлана Сергіївна організовує та проводить різноманітні заходи. Метою проведення даних заходів є навчання для подолання соціально-психологічних проблем в житті наших учнів, своєчасне виявлення та усунення причин, які сприяють їх виникненню, забезпечення превентивної профілактики різноманітних негативних явищ (морального, фізичного, соціального характеру), відхилень у поведінці учнів, їх спілкуванні і, таким чином, оздоровлення оточуючого їх мікросередовища.





Практичний психолог Нетішинського професійного ліцею Козубська Наталія Миколаївна приділяє значну увагу вивченню індивідуальних особливостей учнів з особливими освітніми потребами, їх інтеграції в навчально-виховний процес, (а це можливо лише за умови належного психолого-педагогічного супроводу), розробці алгоритму взаємодії педагогічних працівників, як у межах навчального закладу, так і поза його межами, щодо забезпечення їх потреб.

Актуальним залишається і питання психологічної підготовки педагогів до роботи з вказаною категорією учнів. Для цього проводяться тренінгові заняття «Вікові особливості підлітка», «Потреби підлітків»; педагоги готують  виступи на педагогічних радах щодо знаходження компромісних рішень з підлітками,навчаються слухати та чути таких учнів. (див. дод.6)


Важливою умовою збереження психологічного здоров'я є наявність позитивних міжособистісних відносин, сприятливий психологічний клімат, розвиток  позитивного досвіду і здібностей учнів.
Бездоглядність з боку сімї є причиною низького рівня успішності навчання учнів у ліцеї, поширення шкідливих звичок, беззмістовного дозвілля, ускладнення взаємовідносин із ровесниками та дорослими, раннього залучення до тютюнопаління, зловживання алкоголем, вживання наркотичних речовин, підвищення ризику травматизму.
Тому, в навчальному закладі під патронажем соціального педагога та практичного психолога вивчаються і створюються умови, для максимального сприяння розвитку індивідуальності дитини, субєктного розвитку, розкриття індивідуальності учнів та педагогів, формування у дітей мотивації до саморозвитку і самовиховання, підвищення професійної майстерності.
У своїй роботі соціально-психологічна служба Нетішинського професійного ліцею передбачає здійснення контролю за умовами життя та виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, захист прав та інтересів дітей, які потребують допомоги держави, і тому виконує низку соціально-педагогічних завдань, які регламентовані нормативними документами.
Так, кожен класний керівник на початку вересня формує базу даних учнів групи – «Соціальний паспорт групи», у якому зазначає категорії дітей, які потребують максимальної уваги, зокрема:
-     діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
-     діти-інваліди;
-     діти напівсироти;
-     діти з багатодітних сімей;
-     діти з малозабезпечених сімей;
-     діти, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС;
-     діти із  неблагополучних сімей;
-     діти члени сім’ї який були чи перебувають у зоні АТО;
-     діти функціонально-неспроможних батьків;
-     діти що виховуються в сім’ї одинокої мами;
-     неповнолітні мами-одиночки;
-     діти чиї батьки виїхали на роботу за межі України.
За даними соціальних паспортів груп складається соціальний паспорт ліцею та соціальний паспорт пільгових категорій.


На початку навчального року складається «Банк даних дітей пільгових категорій», тобто формуються окремі списки за визначеними формами дітей та сімей, які підлягають соціальному захисту.
У налагодженій співпраці з класним керівником соціально-психологічна служба відвідує цих дітей вдома, обстежує їх побутові та житлові умови, цікавиться їхніми проблемами. За результатами обстеження ,двічі на рік, складає відповідні акти обстеження матеріально-побутових умов проживання.
Першочерговим в роботі соціально-психологічної служби є соціальний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Робота з зазначеною категорією передбачає тісну співпрацю з опікуном та самою дитиною в двох аспектах:
-     захист соціальних, майнових та житлових прав;
-     формування повноцінної особистості дитини, соціалізованої до сталого дорослого життя.
При роботі з опікунами, відстежується стан утримання, проживання та виховання дитини, відслідковується отримання державних виплат та соціальних допомог на дитину, а саме:
-     своєчасне оформлення пенсії по втраті годувальника;
-     оформлення державної соціальної допомоги;
-      отримання аліментів від батьків, позбавлених батьківських прав.
Здійснюється моніторинг закріпленого за даними учнями житла: сплати комунальних послуг, технічного стану, в якому перебуває дане житло, доцільності його використання.
Також невід’ємною частиною у роботі щодо захисту житлових прав дітей під опікою є вступ в спадщину опікунів, яка залишилась від батьків. Тому в кінці року відслідковуємо звітність опікунів щодо виконання своїх опікунських обов’язків, надання ними звітів до районної служби у справах дітей. Відстежуємо позаліцейну зайнятість учнів даної категорії.
 З дітьми під опікою проводимо індивідуальні консультації, групові заняття, а також організовуємо та проводимо семінари для опікунів, на яких розглядаються соціально-правові, житлово-майнові питання, та організація виховання та оздоровлення дітей під опікою. Опікуни отримують індивідуальні консультації.
Для повної і продуктивної роботи з соціального захисту дітей пільгових категорій налагоджено чітку співпрацю соціального педагога з класним керівником та практичним психологом на всіх ланках навчального процесу.
Саме педагогічна компетентність і небайдужість класного керівника дає змогу соціальному педагогу та практичному психологу вдало і правильно реагувати на ті правові, соціальні та психологічні проблеми, які виникають у учнів будь-якої категорії.
Для підсилення ролі класного керівника в учнівському колективі, плануємо спільну роботу через надання індивідуальних консультацій по роботі з дітьми пільгових категорій, проведення семінарів та круглих столів з класними керівниками, на яких розглядається нормативно-правова база по роботі з такими дітьми, обговорюємо конкретні ситуації при роботі з сім’ями пільгових категорій.

В тісній співпраці з класними керівниками  працюємо з дітьми-інвілідами та їх батьками. Надаємо консультації щодо державної соціальної допомоги на дитину, розвиваємо інтерес до медичного обстеження та оздоровлення дитини.
Спільно з класним керівником у роботі з цією категорією дітей не обходимо світ інтересів дитини-інваліда, цікавимося її світоглядом, захопленнями, бажаннями проявити себе повноцінним серед фізично-здорових дітей, допомагаємо дитині розвивати її талант та обдарованість, при необхідності надаємо батькам консультації.
Соціальний захист дітей з багатодітних сімей спрямовує нашу роботу разом з класним керівником на моніторинг багатодітних родин у навчальному закладі. При появі нової багатодітної родини, відповідно до змін у законодавстві про соціальний захист багатодітних родин, соціально-психологічна служба Нетішинського професійного ліцею проводить індивідуальні консультації для батьків з багатодітних родин, збори з соціально-правових питань щодо оформлення необхідних документів, які підтверджують статус сім’ї, надає індивідуальні консультації дітям з багатодітних родин.
Робота з соціального захисту учнів з малозабезпечених сімей передбачає співпрацю з батьками сімей, які мають статус «малозабезпеченої». А саме:
-     надання консультацій батькам при вирішенні соціальних питань, які можуть виникати;
-     звернення до управління праці та соціального захисту населення за оформленням необхідних документів,
-     звернення до центру зайнятості щодо вирішення пошуку роботи.
Педагогічний колектив спільно з практичним психологом  та соціальним педагогом надає посильну допомогу учням, члени сім’ї яких перебували чи перебувають в зоні АТО.

Нашою основною метою у спілкуванні з такою групою дітей є недопущення своїми діями чи бездіяльністю вторинної травматизації учасників навчально-виховного процесу. У разі потреби, перенаправляємо дітей, батьків і педагогів до інших спеціалістів (психотерапевта, невролога тощо).

Дитина переживає психологічний біль, який виражається в різних формах, у залежності від її віку, (розлад апетиту, порушення сну, регресивна поведінка та інші поведінкові відхилення, виражене відчуття провини, труднощі зосередження тощо). Важливо розпізнавати всі ці порушення вчасно, оскільки вони служать сигналом того, що дитина потребує допомоги.

Соціально-педагогічна служба Нетішинського професійного ліцею надає допомогу неповнолітнім мамам-одиночкам, з якими проводиться індивідуальна робота (підтримка у період вагітності та після народження дитини), надання консультацій батькам, за їх зверненнями, при вирішенні соціальних питань.
Актуальною проблемою є соціальне сирітство. Метою нашої роботи з учнями, батьки яких виїхали на роботу за межі України через несприятливу соціально-економічну ситуацію в державі, є соціальний захист таких дітей. Наслідками цієї проблеми є педагогічна занедбаність дітей, відсутність належного контролю за їх розвитком і вихованням, жорстоке поводження.
Фахівці психологічної служби Нетішинського професійного ліцею також займаються роботою з профілактики вчинення правопорушень неповнолітніми учнями, проводять тренінги та семінари, метою яких є попередження, донесення усієї правди про жахливі наслідки вживання алкоголю та наркотиків, шкідливість їх для здоров’я учнів


Виявлення та соціальний супровід сімей,

 які потрапили в складні життєві обставини
З метою своєчасного виявлення, влаштування та надання необхідної соціальної допомоги чи підтримки сім’ям, які опинилися в складних життєвих обставинах соціально-психологічна служба Нетішинського професійного ліцею керується відповідною нормативно-правовою базою.
Пріоритетним завданням та мотивом до дій, які покладаються на практичного психолога та соціального педагога нашого ліцею є первинна і основна роль щодо своєчасного виявлення учнів та їх сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.
Саме швидке та правильне реагування дає можливість конкретно з’ясувати суть тих обставин, які стали причиною для створення складних життєвих ситуацій, в яких опинилася дитина та її сім’я.
Головним в таких обставинах є те, що ні в якому разі не потрібно замовчувати виявлені соціальні проблеми учнів , їх сімей, тим паче, не потрібно акумулювати ці проблеми в ліцеї. Обов’язковим є своєчасне повідомлення до установ та органів міської чи районної влади щодо вирішення питань виходу сім’ї з складних життєвих обставин.
У Наказі Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді «Про затвердження порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах» чітко визначено, хто є об’єктами соціальної роботи. Це сім’ї з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх самостійно:
 -          у зв’язку з інвалідністю батьків або дітей;
 -          з вимушеною міграцією;
 -          з наркотичною або алкогольною залежністю одного з членів сім’ї;
 -          з перебування одного з членів у місцях позбавлення волі;
 -          з ВІЛ-інфекцією;
 -          з насильством у сім’ї;
 -          з безпритульністю;
 -          з сирітством;
 -          з зневажливим ставленням і негативними стосунками в сім’ї;
 -      безробіття одного з членів сім’ї (якщо він зареєстрованим в державній службі зайнятості як такий, що потребує працевлаштування);
 -        сім’ї, у  яких існує ризик передачі дитини до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
 -          неповнолітні одинокі матері (батьки), яким потрібна підтримка;
 -       сім’ї, члени яких перебували чи перебувають на державному утриманні.
Порядок виявлення складних життєвих обставин соціально-психологічною службою Нетішинського професійного ліцею та подальша міжсекторна взаємодія з установами та органами районної влади щодо вирішення соціальних питань та виходу сім’ї з складних життєвих обставин визначає те, що найбільшу відповідальність за виявлення дітей та сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах покладається на чітку та злагоджену роботу класного керівника і соціально-педагогічної служби.

В процесі практичної роботи з учнями та їх сім’ями, які потрапили в складні життєві обставини, відповідно до законодавчої бази, соціально-педагогічна служба Нетішинського професійного ліцею керується визначеною термінологією:
менеджмент у соціальній роботі з сім'ями, дітьми та молоддю - управління системою соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю, спрямоване на реалізацію її завдань та пошук оптимальних шляхів їх вирішення; оцінка потреб - процес збору, узагальнення та аналізу інформації щодо стану та життєвих обставин об'єкта соціальних послуг з метою визначення видів та обсягів послуг, їх впливу на процес подолання складних життєвих обставин;
соціальна робота з сім'ями, дітьми та молоддю – діяльність уповноважених органів, підприємств, організацій та установ, що здійснюють соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю, а також  фахівців з соціальної роботи  та  волонтерів, яка спрямована на соціальну підтримку сімей, дітей та молоді, забезпечення їхніх прав і свобод, поліпшення якості життєдіяльності, задоволення інтересів та потреб;
соціальне інспектування - система заходів, спрямованих на виявлення, здійснення аналізу, нагляду за умовами життєдіяльності сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, моральним, фізичним і психічним станом дітей та молоді, оцінку їх потреб, контроль за дотриманням державних стандартів і нормативів у сфері соціальної роботи;
соціальне обслуговування сімей, дітей та молоді - система соціальних заходів, спрямованих на сприяння, підтримку і надання послуг сім'ям, дітям та молоді з метою подолання або пом'якшення життєвих труднощів, підтримку соціального статусу та повноцінної життєдіяльності;
соціальна профілактика - вид соціальної роботи, спрямованої на запобігання складним життєвим обставинам сімей, дітей та молоді, аморальній, протиправній поведінці в сім'ях, серед дітей та молоді, виявлення будь-якого негативного впливу на життя і здоров'я дітей та молоді і запобігання такому впливу та поширенню соціально небезпечних хвороб серед дітей та молоді;
соціальна реабілітація - вид соціальної роботи, спрямованої на відновлення основних соціальних функцій, психологічного, фізичного, морального здоров'я, соціального статусу сімей, дітей та молоді;
соціальний супровід - вид соціальної роботи, спрямованої на здійснення соціальних опіки, допомоги та патронажу соціально незахищених категорій дітей та молоді з метою подолання  життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу.


Діагностування учнів Нетішинського професійного ліцею,
що потребують соціально-психологічної підтримки
Підставою того, що учень в ліцеї потребує соціальної підтримки є різні документи, що підтверджують приналежність його до тієї чи іншої групи дітей, які перебувають у важких життєвих ситуаціях.
Крім цих учнів, соціально-психологічна служба Нетішинського професійного ліцею щороку виявляє осіб, які потребують психологічної підтримки, але ніяких документів, що вказують на необхідність її надання, нажаль, не надають.
Трапляється, що не завжди по зовнішньому вигляду, поведінці дорослий може зрозуміти, що душа, дитини кричить: «SOS!». Буває й так, що крик та біль явно зовнішньо виражені, а на запитання: «У тебе все гаразд?», «Я тобі можу допомогти?», дитина відповідає: «Дякую, у мене все добре.»

Хорошою підказкою для психолога, наскільки слова учня відповідають реальності є використання проективних методик.
На відміну від структурованих тестових методик, методики, засновані на проекції, базуються не лише на когнітивних, мисленнєвих діях, процесах інтелектуальної діяльності, а й на підсвідомому перенесенні учнем своїх психічних станів на зовнішні об’єкти, запропоновані спеціалістом для нього.
Першою проективною методикою, яку використовує практичний психолог Нетішинського професійного ліцею Козубська Наталія Миколаївна на початку навчального року, є методика Л.Карпової «Дерево-чоловічки».
 Проста у проведенні, вона є дуже інформативною і дозволяє виявити безліч психологічних особливостей учнів. Обрані учнем номери зображених чоловічків – це відображення не свідомих установок, а несвідомих імпульсів і переживань дитини. що є самим важливим для психолога.За результатами проведення методики Л.Карпової «Дерево-чоловічки» у цьому році серед учнів І курсу (190 чоловік) було виявлено:

·    20 учнів, які потребували допомоги і підтримки дорослих;
·    8 учнів, які потребували контролю дорослих;
7 учнів, які потребували постійної психологічної підтримки та супроводу.

Так як під час виконання цієї методики, я пропоную три різні ситуації:
·    Уявімо, що дерево, яке ви бачите – це дерево вашого життя;
·    Уявімо, що дерево, яке ви бачите – це наш ліцей;
·    Уявімо, що дерево, яке ви бачите – це наш гуртожиток
Рекомендації щодо роботи з учнями надаю класним керівникам, майстрам в/н, вихователям гуртожитку і батькам (див. дод. 7,5)
Багатоповідомляючою для психолога про почуття незахищеності, страху перед ситуацією, що травмує, почуття нездоланності перешкод, почуття депресії, сильного потрясіння, переживання учня є методика «Будинок. Дерево. Людина.» Дж. Бука.
Після обробки результатів методики, що поводилась Наталією Миколаївнаю цього року, до учнів, які потребують психологічної підтримки, добавилося ще 3 (три) особи.


До роботи з психологом
Після роботи з психологом

Запропонувавши учням виконати одночасно дві методики «Людина» та «Людина під дощем», можна діагностувати не лише те, як дитина сприймає свою життєву ситуацію (тимчасову, переборну, довготривалу, важку) чи потребує захисту і заступництва, а й наявність у неї тенденції до уникнення цієї ситуації, прагнення перенести відповідальність за власне життя на інших або заперечення підтримки з боку інших.
Пам’ятаючи про те, що недоліком проективних методик є суб’єктивність інтерпретації і, знаючи те, що навіть однакові життєві ситуації різні за темпераментом, характером, особистісними особливостями діти сприймають і реагують по різному, для виявлення особистісних рис учнів, що потерпають у важких життєвих обставинах спеціалісти соціально-педагогічної служби Нетішинського професійного ліцею використовують ще й такі тестові методики, як: «Незакінчені речення» (Солнцевої, Галкіної), «Шкала депресії» (Т. Балашова), «Самооцінка емоційних станів» (А. Весманн, Д. Рікс), «Шкала тривожності», «Виявлення суїцидального ризику в дітей», «Виявлення рівня стресостійкості, готовності до стресу» (А. Сизанов), «Особистісна шкала прояву тривоги» (Дж. Тейлор).
Працюючи з учнями, які потерпають від складних життєвих обставин, психолог не може лишити поза своєю увагою особистісні взаємини і соціально-психологічний клімат у сім’ї, в якій дитина проживає.
Досліджуючи атмосферу в сім’ї, потрібно використовувати такі методики, як: «Три дерева» (Є. Клессмані), «Діагностика батьківського ставлення до дітей» (А. Варга, В. Століна), методика Рене Жиля.
Зважаючи на те, що учень третину свого часу перебуває у навчальному закладі, щоб зрозуміти міжособистісні взаємини серед одногрупників, визначити соціометричний статус учня, який потребує підтримки, ступінь прийняття його членами групи соціальний педагог та практичний психолог нашого ліцею використовують наступні методики: «Діагностика міжособистісних і між групових відносин» (Дж. Морено), «Визначення індексу групової згуртованості» (К. Сішор), «Оцінка психологічної атмосфери колективу», тест «Я і група» (О. Біла). І анкети: «Як вважає твоя група? Як вважаєш ти?», «Група в навчальній діяльності», «Психологічний клімат в групі», «Життя в ліцеї». 
Основні види роботи психолога Нетішинського професійного ліцею
з метою підтримки учнів, які потрапили у складні життєві обставини
Маючи результати обробки вказаних вище методик, переходимо безпосередньо до підтримки, застосовуючи як індивідуальне консультування, так і групові види роботи.
При індивідуальному консультуванні враховуються вікові особливості підліткового та юнацького віку, зміни, які відбуваються в особистості учня в цей період (зрушення самосвідомості, почуття дорослості, нова життєва позиція як у ставленні до себе, так і до інших та світу в цілому, бажання отримати самостійність у прийнятті рішеннь, обирати друзів, обурення на обмеження цих прав).
Психологу професійного ліцею слід пам’ятати, що консультування в цьому віці носить характер розмовної терапії, а не гри, як під час консультування з молодшими школярами. Враховуючи вікові особливості учнів професійного ліцею, найкращим вибором в роботі з підлітками та юнаками є особистісно-орієнтовна терапія К. Роджерса. Адже саме дана концепція передбачає такі взаємини між психологом-консультантом і клієнтом-учнем, які враховують потреби даного вікового періоду.
 При консультуванні учнів застосовується класичний порядок ведення консультації:
·     дослідження проблеми – встановлюємо контакт з учнем, уважно вислуховуємо, заохочуємо до поглибленого аналізу;
·     двомірне визначення проблеми – як консультант прагне точно охарактеризувати проблему. Досягаємо мети однакового з учнем розуміння проблеми;
·     ідентифікація альтернатив – з’ясовуємо і обговорюємо можливі альтернативи рішення проблеми;
·     планування – складаємо план реалістичного рішення проблеми;
·     безпосередня діяльність –допомагаємо учню реалізувати план, побудови діяльністі з урахуванням обставин, часу, емоційних витрат;
·     оцінка і зворотній зв'язок – учень разом з консультантом оцінює рівень досягнутої мети.
Під час індивідуальної роботи з учнями спеціалісти соціально-психологічної служби Нетішинського професійного ліцею часто використовують асоціативні проективні картки, тому що багатьом підліткам (а тим, що потерпають від складних життєвих обставин особливо) доволі складно висловити своє відношення, свої емоції (гнів, незадоволення, страх, розгубленість) до того, що з ними відбувається.
Робота з картками є додатковою психодіагностикою стану, емоційно-вольової саморегуляції учня, зокрема самоусвідомлення, самосприйняття, самопізнання і сприяє адекватному усвідомленню обставин, що склалися в його житті, пошуку найкращого виходу з цих обставин.
Робота з асоціативними проективними картками стає в нагоді в тих випадках, коли на встановлено довірливих відносин мало часу, а підтримку потрібно надавати негайно (випадки з суїцидальним спробами вирішити всі проблеми і одразу).
На слова: «Я не хочу спілкуватися», можна пообіцяти: «А ти ж і не будеш цього робити». Дотримуючись даного слова, пропонується учневі стати режисером, постановником трилогії про життя людини.
Запропонувавши назву першої серії фільму, починаємо: «Жив в одній родині хлопчик (дівчинка) …» По картках, що обирає учень, визначаємо тривалість і глибину важких обставин, через які причини, на думку «постановника» дитина в них потрапила, осіб, які були (або мали бути) поряд з головним героєм.
Підліток, зазвичай, забуває про своє небажання спілкуватися , відповідаючи на запитання глядача-психолога, з поміж усіх карток обирає ті, на яких події подібні до тих, які відбуваються в житті дитини, а почуття зображених на них людей близькі з її почуттями.


На наступному занятті пропонуємо зрежисерувати третю серію трилогії під назвою «Майбутнє мого героя» або «Десять років потому». Під час виконання учнем цієї роботи ставимо різноманітні запитання на кшталт:
·    Як треба діяти герою, щоб майбутнє стало саме таким?
·    Що може стати перешкодою для реалізації подій так, як бачить режисер?
·    До кого може звернутися герой у разі виникнення труднощів?
Другу серію фільму «Дні теперішні» можемо свідомо опускати (часто учень ще не готовий до її постановки) і запропонувати учню обрати серед усіх карток ту, яка асоціюється в нього з неприємними емоціями, відчуттями. Далі пропонуємо учневі уявити, що його друг потрапив саме в таку ситуацію і відповісти на запитання:
·    Як і чим ти можеш допомогти своєму другу?
·    До кого ще звернешся за допомогою?
·    Які способи та ресурси може друг використати для подолання негативних почуттів?
·    Які виходи з цієї ситуації наявні у друга?
Під час виконання такої роботи відбувається власне трактування учнем речей, подій, зображених на картках, своїх думок, почуттів з огляду на унікальність пережитого ним досвіду, світогляду та внутрішнього світу.
Коли довірливі відносини налагоджуються швидше, завдання для учня ставимо більш конкретно: «Обери по одній картці і поясни свій вибір на теми:
·    Я до події;
·    Я сьогодні;
·    Я в майбутньому.
Саме така робота дає змогу подолати розірванність життя через подію, травму.
Далі пропонуємо обрати картку, яка ідентифікує проблемну ситуацію. Обрану картку кладемо у центр «роздоріжжя» і просимо:
·    Знайди картки, що символізують ймовірні способи вирішення ситуації та виклади їх з різних сторін від центру «роздоріжжя»?
·    До кожної картки способу обери картку, що символізує можливі наслідки вирішення ситуації?
Знайди картки, які символізують бачення цієї ж ситуації з точки зору батька, матері і тд.


Серед учнів, які знаходяться в складних життєвих обставинах, значний відсоток складають педагогічно запущені учні. Знаючи, що відставання у навчанні в більшості випадках виникає через недорозвинення пам’яті, соціальний педагог та практичний психолог багато часу приділяють її розвитку, використовуючи як мнемотехнічні методики, так і методи ейдетики. А так як основа пам’яті – уява, то під час навчання вони не примушують зубрити, заучувати, напружуватися, а просять фантазувати (а це вміє і залюбки робить кожна дитина).
Результати своїх досягнень учень бачить вже через кілька занять: не путає букви, чує їх подовження, розказує напам’ять вірші. Відчувши смак перемоги, учень починає вірити в свої сили, з’являється цікавість до навчання, а найголовніше – оптимізм у вирішенні критичних життєвих ситуацій.
Під час індивідуального консультування важливим є навчити учнів вмінню допомогти самим собі, тому що не завжди поруч є той, хто може вчасно підтримати. Іноді людина може допомогти сама собі навіть більш ефективно, ніж будь-хто інший, а без бажання людини пережити свою ситуацію, вийти з неї без важких наслідків, позбутися тяжких переживань будь-яка допомога може бути недостатньо дієвою.
Кожній дитині можна дати знання про шляхи розв’язання стресових ситуацій:
1.  Вміти зорієнтуватися в просторі.
Постав собі запитання: «Де я? Хто я?» Відповівши на них, розумієш: «Я живий, отже можу міркувати і мислити».
2.  Вміти розділити своє горе.
Якщо стресова ситуація вже відбулася, її потрібно усвідомити як факт і переживати, не руйнуючи себе (багато чого від нас не залежить). Якщо ситуація і далі триває, варто усвідомити свою роль в ній, оцінити свої можливості і спрямувати їх на те, щоб усе закінчилось благополучно.
3.  Не замикатися в собі.
Завжди можна знайти людину, яка тебе вислухає і буде співпереживати (розділене горе - півгоря). Якщо не довіряєш людям, довірся тваринам, бо собаки, кішки чи коні можуть стати хорошими лікарями.
4.  Замислитися про майбутнє.
Запитавши себе, що буде через годину, завтра, післязавтра (тобто в найближчому майбутньому) можеш активізувати резерви, які є: фізичні, психічні, інтелектуальні, емоційні, моральні.
5.  Налаштуватися на позитив.
В будь-яких складних ситуаціях варто віднайти позитив і бути відкритим для нового, хорошого. «Навіть якщо ти залишився сам, то залишився наодинці з найближчою людиною – самим собою. І цілий світ для тебе.»




Групова робота з учнями
Надаючи персональну підтримку учням, які потрапили у важкі життєві обставини, психолог не повинен забувати, що на учнів ліцею великий психологічний вплив має колектив (тобто група). Часто група має навіть більшу силу впливу, ніж окремий індивід (навіть психолог, соціальний педагог, майстер виробничого навчання).
Тому великого значення в своїй діяльності соціально-психологічна служба ліцею приділяє груповій формі роботи, дбаючи про те, щоб вона носила розвивальний характер, містила в собі актуальні та проблемні для учнів ліцею питання, сприяла розвитку продуктивності спільної праці.
 Це можливо лише при взаємодовірі, взаємоповазі всіх членів групової роботи. Саме взаємодовіра, взаємоповага дають можливість колективного обговорення ситуації, проблеми індивіда (звичайно ж при його згоді), усвідомлення того, що дана проблема в тій чи іншій мірі стосується (або може стосуватися) будь-кого.
Потрібно використовую такі методи групової роботи як:
·    міні-лекції;
·    бесіди;
·    дискусії;
·    виховні години;
·    тренінги;
·    психотехнічні вправи;
·    рольові ігри;
·    розвивальні ігри;
·    мозкові штурми;
·    елементи псих одрами;
·    арт-терапевтичні методики;
·    акції;
·    вправи з асоціативними картками;
·    методи ейдетики;
·    вортшопи.
В своїй роботі часто звертаємося до малювання, ліплення, фантазування, уявлення, перегляду навчально-виховних документальних та художніх фільмів.

Робота з сім’єю, що потрапила у складну життєву ситуацію
Учні Нетішинського професійного ліцею, як і будь-які підлітки, психологічно належать до кількох груп: навчальна група, дружні компанії, (в тих, хто проживає в гуртожитку – співмешканці по кімнаті), сім’ї.
Пам’ятаючи про те, що, якщо цілі і цінності груп не збігаються, протирічать один одному, то психосоціальна підтримка може бути малоефективною (а то й повністю неефективною), психолог працює паралельно з різними групами, приділяючи основну увагу родинам, до яких належать учні, які потребують підтримки.
Надання психологічної підтримки залежить від об’єкта, на який вона спрямована і виражається двома головними напрямами: психологічна підтримка батьків та інших родичів учнів з порушеннями у розвитку та психологічна підтримка власне самих учнів.
Психологічну підтримку батьків роздивляємося, як систему заходів, спрямованих:
-     на зменшення емоційного дискомфорту в батьків і дітей у зв'язку із потраплянням сім’ї у складні життєві обставини;
-     підтримку впевненості батьків у своїх можливостях і можливостях дитини;
-     формування у батьків адекватного ставлення до проблем родини і безпосередньо дитини;
-     підтримку адекватних батьківсько-дитячих стосунків і стилів сімейного виховання;
-     діагностування з метою виявлення індивідуальних психологічних особливостей батьків, членів родини (методика Кеттела);
-     спільне обговорення проблем, шляхів їх подолання і конкретизацію участі кожного члена сім’ї в цій роботі;
-     сприяння в запобіганні виникненню нових непорозумінь та конфліктів між членами родини;
-     проведення діагностичних методик для дослідження міжособистісних взаємин і соціально-психологічного клімату в сім’ї (проективний тест «Малюнок сім’ї» Г. Хоментаускаса, тест «Батьки» В. Семіченко, тест «Я - батько (мати), Я – приятель?», тест «Чи гарні ви батьки?», тест «Методи родинного виховання»);
-     надання консультацій щодо поліпшення взаємин з оточуючими, оточенням;
-     залучення, відповідно до потреб клієнтів, психіатра, психотерапевта, цілодобового телефону довіри.
Процес реалізації психологічної підтримки батьків – тривалий, тому потребує обов'язкового комплексного підходу, що передбачає участь не лише фахівця-психолога і соціального педагога, а й інших фахівців, що супроводжують учня у навчальному закладі: майстрів виробничого навчання, класних керівників, юриста, членів адміністрації. Але саме психолог розробляє конкретні заходи, спрямовані на психологічну підтримку батьків, які виховують дитину, враховуючи наявні проблеми у дитини та її родини.
Основним психотехнічним прийомом психологічної підтримки вважаємо батьківський семінар.
Головне завдання батьківського семінару полягає в розширенні знань батьків про психологічні особливості їх дітей, психологію виховання та психологію сімейних стосунків. Окрім того, на семінарах збільшується не тільки проінформованість батьків про дитину, а й відбувається зміна ставлення батьків до проблеми дитини і завдань її виховання.


Психологічну підтримку батьків, членів родини, яка потерпає від складних життєвих обставин здійснюємо як в процесі індивідуальних бесід, індивідуального консультування, так і у формі групового взаємозв’язку всіх членів родини.
Значну увагу приділяємо таким психотехнічним прийомам психологічної підтримки як батьківський семінар, тренінгові заняття. Саме вони дозволяють розширити знання батьків про психологічні особливості своїх дітей та психологію сімейних стосунків, підвищити сенситивність батьків до дитячих проблем, зменшити емоційний дискомфорт батьків і тим самим змінити на краще своє відношення до дитячих вчинків і поведінки, сформувати у них адекватні уявлення про потенційні можливості дітей.
Важливо, що під час цієї роботи родини знайомляться між собою, групуються за аналогічними проблемами і стараються допомогти родинам у яких (як виявляється) життєві обставини ще складніші. Намагаємось, щоб процес психологічної підтримки батьків був безперервним, комплексним, тому до цієї роботи залучаємо класних керівників, майстрів виробничого навчання. Їхня підтримка сім’ї, в якій проживає учень, і самого учня, є не менш важливою, ніж підтримка психолога чи соціального педагога.




Висновок
Дитина у важких життєвих обставинах почувається розгубленою, скованою страхом. Необізнаність та неспроможність знайти правильне рішення розгойдують її внутрішній спокій.
У такі моменти життя дитина нагадує човен під час шторму: «система навігації» вийшла з ладу, величезні хвилі прагнуть розтрощити борти, дощ заливає зверху.
За таких обставинах потрібно максимально активізуватися, зібратися духом, щоб обрати правильний курс, аби дістатися до довгоочікуваного берега.
Не завжди дитині вдається це зробити самостійно, в більшості випадках вона потребує допомоги дорослих. Тому так важливо, щоб дорослі (психолог, соціальний педагог, викладач, майстер виробничого навчання, батьки – всі ті, хто тісно пов'язаний з вихованням дітей), правильно будували свої відносини з дитиною, пропонували їй підтримку так, щоб дитина душею та серцем відчула щирість запропонованого і прийняла її.
Лише тоді дорослий може стати і маяком, що вказує, куди потрібно пливти, щоб дістатися берега, і диспетчером, що допомагає капітану прийняти правильне рішення в складних обставинах, і чарівником, який надасть віри і впевненості в своїх силах безпосередньо самому капітану.
Це нелегко, бо дитина, яка потерпає в складних обставинах, потребує від фахівця значних зусиль, зібраності, майстерності, а водночас і відповідально, бо лише правильна допомога приведе дитину до змінених поглядів на те, що відбувається, до відродження із руїн,  до нового життя, нових можливостей.
Ми отримуємо задоволення від результатів своєї роботи, тому що завдяки впровадженню та використанню різних методик, тренінгових занять  змогли досягти завдань, які поставили перед собою в даній роботі, а саме: допомога дітям знайти вихід зі складних життєвих обставин, пережити та подолати страждання, поліпшення духовного і фізичного стану дитини,  віднайти внутрішні ресурси для подальшого життя в соціумі. А нашим девізом був і залишається:

«Невпевненість і страх, мені віднині ви - не друзі!
Виходжу я на зовсім інший свій життєвий шлях!
Не тінь, а світло, світло, світло бачу я на виднокрузі
І бачу я себе у теплих сонячних руках!»


ДОДАТКИ

Додаток 1

Пам’ятка учням 

1. Пам’ятайте, що насильство над вами, здійснене вашими батьками, не є нормою життя. Насилля – неприпустима річ у стосунках людей.
2. У сім’ї ви маєте право на те, щоб до вас ставилися з повагою, не ображали.
3. Пам’ятайте необхідні правила безпеки: зокрема, не варто тут же кидатися на допомогу, коли тато б’є маму, особливо коли він - з небезпечними предметами в руках; ваше завдання – якомога швидше сховатися, залишити домівку взагалі – на допомогу покличте дорослих, які краще знають, як діяти за таких обставин.
4. Ви маєте право на захист, якщо навіть найрідніші люди принижують вашу гідність.
5. Поділіться своїми проблемами з учителем, класним керівником, психологом, зверніться до міліції.
6. Не вірте у погрози з боку кривдників.
7. Ви маєте право висловлювати і відстоювати свою думку. Чітко і однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки взагалі.
8. Знайте, коли вас постійно контролюють, принижують, примушують до чогось, використовують в спілкуванні з вами лайливі слова – це насильство.
9. Не вважайте, що ви заслужили на таке ставлення з боку дорослих. Ніхто, в тому числі ваші батьки, рідні, не має права принижувати вас, поводитися жорстоко стосовно дитини – це карається законом. В Сімейному кодексі (ст.. 150, ч. 7) написано: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками. Та інші види покарань які принижують людську гідність. Дитина може податі до суду, до громадських організацій, якщо виховання не належне».
10. Навчаться розрізняти поняття «добро» і «зло». Все, що принижує людську гідність – є зло, все, що звеличує гідність людини – добро.

Додаток 2

Пам’ятка батькам 

1. Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я, в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в сім’ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.
2. Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа її належить світові. Сприймайте дитину як особистість - єдину, унікальну і неповторну.
3. Не виражайте часто свого незадоволення, критики – це тільки породжує антагонізм в стосунках дітей і батьків.
4. Давайте дітям можливість відчувати Ваше визнання і схвалення.
5. Ніколи не старайтесь запевнити дитину в тому, що вона погана.
6. Будьте тактовними в стосунках з дітьми.
7. Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.
8. Показуйте приклад позитивних дій ті вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.
9. Насильство над дітьми – це протиприродний акт, який забороняється законом. Так, в Сімейному кодексі сказано таке: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на належне батьківське виховання».
10. Завжди давайте дитині шанс на право бути кращою.
11. Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.




 Додаток 3

Що зробити, щоб припинити знущання? 

Існує багато ефективних методів для учителів та батьків, які хочуть припинити знущання. Важлива відправна точка – усвідомлення, що багато знущань відбувається поза полем зору учителів та батьків, і що багато жертв знущань не хочуть повідомляти дорослих про свої проблеми. Причини різні: їм може бути соромно за те, що вони жертви, їм страшно від того, що дорослі не зможуть, або не захочуть допомогти вирішити проблему або звинуватять у тому, що трапилося.
 Дорослі для ефективного втручання повинні переглянути свої власні погляди на міжособистісну поведінку. Багато вчителів та батьків радять дітям не скаржитися й вирішувати свої проблеми самостійно. Проте, в ситуації знущань існує дисбаланс сили, за якого жертва завжди програє та зазнає найгіршого: приниження людської гідності, образ, фізичного болю, матеріального збитку тощо. І жертва, і ті, хто знущається, потребують допомоги та втручання для припинення цієї жахливої поведінки.



Додаток 4
Важливі методи припинення знущань:
·забезпечення гарного нагляду за дітьми;
·ефективні наслідки для тих, хто знущається;
·добрі канали спілкування між вчителями та батьками;
·надання дітям можливості розвивати хороші навики міжособистісного спілкування;
·створення такої соціальної атмосфери підтримки та позитивного ставлення до всіх, у якій агресивність та знущання неприйнятні для більшості.
Необхідно змінити суспільну думку і привчати дітей до того, що не соромно розповісти дорослим про неподобства і знущання, захищаючи невинного, якщо вже немає інших способів. Це допомога, а не присоромлювання! У школах потрібно обговорювати цю тему, а не замовчувати її, адже душевно і фізично страждають діти! І навіть, якщо це одна дитина, закривати очі на її страждання – злочин. Агресію дуже важко зупинити без фахівців – психологів та соціальних педагогів, без суспільного обговорення причин, окремих випадків, без загального осуду, без впровадження у свідомість дітей і дорослих неприпустимості виявлення приниження особистості, заподіяння фізичного і морального (душевного) болю людині.

 


Додаток 5

Рекомендації дорослим як допомогти дітям зрозуміти свої почуття

·     дайте дитині додаткову підтримку, підбадьорте її та будьте чуйні, терпимі, коли вона перебуває у стресовому стані, адже діти показують свої страждання та хвилювання за допомогою різної поведінки – надчутливою, замкненої, пустотливою;
·     будьте чуйні до почуттів, які виражає дитина словесно та іншим шляхом;
·     допоможіть дитям навчитися казати про свої почуття замість того, щоб дитина просто замкнулася;
·     навчіть вирішувати проблеми словесно, а не фізично; методом знаходження кращих способів для того, щоб впоратися з ситуацією;
·     допоможіть дітям заспокоюватись самостійно, коли вони прикро вражені. Наприклад, іноді діти старшого віку необхідно просто більше часу побути на одинці, тоді як молодші діти мають потребу в чутливій близкості з рідними;
·     проводьте співбесіди про почуття дитини, проектуючи ситуацію, яка його засмучує, на себе, виражаючи Ваші власні почуття (наприклад, «Мені стає сумно, коли я сперечаюся зі своїми друзями, можливо, тобі також»);
·     переконайте дитину, що у всіх дітей виникають почуття за певних обставин (наприклад, «Іноді діти лякаються і це нормально», «якщо щось не працює, це тебе дратує», «коли тебе дражнять, ти ображаєшся»);
·     діти молодшого віку потребують допомоги, щоб навчитися відмічати свої почуття. Це допомагає їм ввійти в емоції, біль, точно розпізнати їх та правильно впоратися з ними (наприклад, «Думаю, що ти плачеш тому, що ти стомився(лась), «Я знаю, що діти відібрали твій м’яч, і це тебе прикро вразило»);
·     іноді дітям легше відповісти на коментар, ніж на пряме питання, якщо щось не так ( наприклад, «Сашко, ти виглядаєш дещо засмученим. Напевно, ти думаєш про свою мамусю…»);
·     буває так, що дитині легше коментувати свої почуття в контексті почуттів більшості дітей ( наприклад, «Більшості дітей стає моторошно та сумно, коли їхній татусь та мама сваряться», «мабуть, всі діти ображаються та страждають, коли на них кричать, обзивають або не хочуть спілкуватися»).


Додаток 6
Поради виховання важких підлітків
Як упоратись з підлітком? Що ж трапилось з цією милою маленькою дитиною, яка була в нас кілька років тому? Підлітки можуть бути дуже складними, і це не має дивувати вас з огляду на всі зміни перехідного віку, з якими їм доводиться зіштовхуватися. Вам доведеться бути дуже терплячими, щоб упоратись з цим.
Попри те, що ви колись самі були підлітками й, можливо, складними для своїх батьків, від вас, проте, потрібно буде багато праці, щоб зрозуміти, через що доводиться проходити вашій дитині. Ви маєте налагодити зв’язок із нею.
Це завжди не просто, і вам доведеться дуже постаратися під час цих двох важливих періодів у житті ваших дітей – юності й молодості. Вашим дітям знадобляться всі настанови і все ваше розуміння, які ви можете їм дати. Спілкування й розуміння протягом складних періодів можуть задати тон для життєвих рішень, які доведеться робити вашій дитині.
Нижче наведено кілька корисних порад, які придадуться батькам при вихованні підлітків і налагодженні зв’язку з ними:
1. Інтерес
З’ясуйте, що подобається вашій дитині. Коли ваш підліток був дитиною, можна знайти щось, чим можна було б з ним займатися. Але коли вони дорослішають, вам доведеться докласти додаткових старань, аби довідатись, що подобається вашим дітям. Можливо, це буде не просто, але здатність співвідносити схильності й антипатії вашої дитини є важливою частиною побудови відкритих стосунків з нею.
Пам’ятайте: щоб бути гарним батьком вам також потрібно бути гарним другом.
2. Строгість
Чимало підлітків пручаються правилам і обмеженням. Вони думають, що вже дорослі, що можуть про себе подбати. Хоча це почасти й так, підліткам усе ще потрібні обмеження. З новими бажаннями вони можуть заподіяти собі значної шкоди, якщо не стримуватимуть себе відповідальністю.
Дайте зрозуміти вашій дитині, що в неї буде більше волі, але при цьому й більше відповідальності. Воля без відповідальності  безглузда.
Вам варто допомогти своїй дитині навчитися планувати події наперед. Ви не повинні робити це за підлітка; просто спрямуйте його.
3. Спілкуйтеся щодня
Щоденне спілкування є важливим для підтримки відкритості між вами. Ваша дитина буде розкутішою, довірятиме вам, якщо ви спілкуватиметеся з нею щодня. Довіра ґрунтується на практиці. Її можна збудувати тільки на багатогранних відносинах, на гарному спілкуванні.
Навчіться пізнавати світ, у якому живе ваш підліток, поставте себе на його місце, і ви зможете не тільки досягти довіри у стосунках, але й краще зрозуміти його поведінку.
Щоденне спілкування покаже вашій дитині, що ви дбаєте про неї. Це дуже важливий фактор, тому що підлітки почуваються комфортніше з батьками, які активно залучені в їхнє життя. Інакше підлітки можуть звернутися до ненадійний однолітків за порадою або настановами. Дуже важливо, щоб батьки надавали їм керівництво й турботу, що їм так потрібно.
Виховання важких підлітків ніколи не було й не буде легким завданням. Різні батьки користуються для його розв’язання різними підходами. Безперечно, важливо вчинити так, як ви вважаєте правильним, але є деякі рекомендації, яких краще дотримуватися, щоб допомогти собі пройти через усе це, а також зрозуміти, що ви не єдиний у такій ситуації.
Підлітковий вік триває не вічно, тому не треба зациклюватися на ньому, що ваша дитина завжди залишиться важким підлітком. Натомість сконцентруйте свої сили й увагу, допоможіть дитині впоратись з її проблемами і стати відповідальним дорослим. Ви ж мріяли про це, коли дитина була маленькою?..
4. Терпіння
Коли йдеться про виховання важкого підлітка, ваша терпіння дуже важливе. Бути терплячим важко, тому ви захочете побачити результати негайно. Але у більшості випадків вашій дитині просто необхідно перерости таку поведінку. Можливо, варто відправити дитину у спеціальний центр виправного впливу, і це також потребуватиме від вас терпіння, поки програма не почне давати результатів. Загалом, якщо зможете знайти в собі терпіння, то керуватимете ситуацію значно краще.
1.  Упереджу вальний підхід
Тільки-но ви помітили, що в дитини з’явилися проблеми, вам необхідно починати діяти негайно. Можливо, вам необхідно подумати про спеціальну виправну установу для неповнолітніх ще до того, як ви вважатимете відправлення дитини туди необхідним. Негайний початок дій покаже підлітку, що ви не збираєтесь сидіти, склавши руки, й дозволити йому уживати наркотики, алкоголь або займатися іншими речами, яких ви не схвалюєте. Упереджувальний підхід може скоротити глибину і тривалість проблем вашого підлітка.
6. Єдиний фронт
У багатьох випадках батьки не сходяться в думках про те, яке рішення їм необхідно прийняти щодо ситуації, в яку потрапила їхня дитина. У жодному разі не розказуйте про це своєму синові чи доньці. Ви маєте завжди демонструвати «єдиний фронт». Коли дитина зрозуміє, що ви дієте спільно, однією командою, і вона не зможе втекти під захист одного з батьків, ваші плани допомогти матимуть більші шанси на успіх.




Додаток 7
Поради щодо встановлення довіри між проблемним підлітком і класним керівником
1. Уважно вислухайте дитину, прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте і показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.
2. Запропонуйте свою підтримку і допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблема) тимчасові і швидко пройдуть Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.
3. Зацікавтесь, що саме турбує підлітка.
4. Впевнено спілкуйтесь з підлітком .Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило в роботі з дітьми – не нашкодь!
5. Використовуйте слова, речення, які будуть сприяти встановленню контактів: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.
6. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний і іншим і унікальний як особистість Кожна людина незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.
7. Недооцінка гірша ніж переоцінка, надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряйте і викликати довіру в нього.



Додаток 8
Міфи батьків, щодо їх участі в вихованні:
1) батьки несуть відповідальність за те, щоб діти були щасливими, діяльними та повноцінними дорослими (міф частково закріплений законодавством). Насправді - батьки, опікуючи дітей, створюють лише умови для цього. У підлітковому віці додається нове завдання - допомогти набути незалежність та прийняти відповідальність за власне життя;
2)підлітки не мають права на помилки. Розвінчати цей міф батькам може допомогти пропозиція згадати власну помилку, яка допомогла отримати важливий досвід і зробити значущі висновки;
3) батьки не мають права на помилки;
4) батьки краще за дітей знають, що їм потрібно, розуміють їх ліпше, ніж ті самі себе. Насправді батьки іноді не вміють навіть розмежувати бажання дітей і їх потреби;
5) батьки повинні любити своїх дітей за будь-яких обставин. Насправді духовний зв’язок (любов) існує в будь-яких ситуаціях, але це не означає, що будь-яка поведінка дитини завжди повинна подобатись і заохочуватися. Батьки мають право сердитися на дитину і конструктивно проявляти навіть свої негативні емоції;
6) батьки повинні мати владу над своїми дітьми. Насправді діти впливають не меншою мірою на батьків, аніж вони на них, бо вміють використовувати слабкості батьків. До того ж підлітки стають умілими маніпуляторами через те, що інші способи прояву владності: гроші, уміння, громадські зв’язки - їм поки що недоступні. Діти - особи з вільною волею, вони мають право на вільне волевиявлення, на самовизначення;
7) знання про те, як бути гарними батьками, приходить само по собі. Насправді частіше ми наслідуємо прийоми виховного впливу власних батьків, іноді неефективні і навіть згубні або просто застарілі. Потрібно набувати певних навичок, відмовляючись від стереотипів і неефективних неусвідомлюваних шаблонів.
Деякі істини, які протистоять міфам:
1) будь-яка поведінка має причини; щоб впливати на поведінку, потрібно їх розуміти. Кожна людина (свідомо чи несвідомо) намагається чинити якнайкраще, схильна самовиправдовуватись, якщо вчинки не є доцільними. Незнання і нерозуміння потреб дитини, мотивів її поведінки призводить у разі використання сталих методів впливу до ефекту « самопосилення порушення»: чим більше дитина прагне самостійності і чим більше батьки намагаються її контролювати, тим більше вона намагається вийти з-під контролю;
2) більшість дітей зазнає подібних ускладнень. Ви не одні. Пояснити батькам це, допомогти згадати знайомих дорослих, які свого часу були «важкими» підлітками, а тепер є цілком гідними людьми - означає в консультативній роботі знизити надмірний тиск ситуації на батька, його надмірну тривогу чи почуття провини;
3) у батьків також є права на увагу, повагу, порозуміння, свободу тощо. Ви не повинні бути «послідовними». Якщо якісь прийоми не спрацьовують, спробуйте щось інше;
4) батьки мають право на помилку. З метою тлумачення цього принципу психологу-консультанту слід пояснити клієнтові, чим помилки відрізняються від досвіду і як отримувати зворотний зв’язок з негативним досвідом, а також допомогти проаналізувати вимоги (вірогідно надмірні і нереалістичні) батька до себе, як до людини, що має певні виховні обов’язки: - батьки користуються виховними прийомами, які раніше спрацьовували, але тепер не є ефективними й спричиняють лише поглиблення протиріч (феномен «самопосилення порушення» (Е. Ейдеміллер)). Серед цих прийомів залякування, підкуп, гіперконтроль, покарання, маніпулювання почуттям провини, ігнорування тощо; - нерозуміння мотивації підлітка, відчуття втрати контролю над підлітком і над виховною ситуацією в цілому призводить до відчуження від нього, подальшої втрати розуміння та контролю. Втрата емпатії як основи спілкування батьків з дітьми ілюструє, наприклад, ситуація, коли мати не може виконати просте «перевтілення» - поставити себе на місце власної дочки і описати (хоча б гіпотетично), що вона відчувала, про що думала в момент конфлікту; - для багатьох батьків, актуальною є проблема свідомої саморегуляції емоційних станів. Ситуація спілкування з підлітком спроможна викликати в когось з них агресивність, або, навпаки, розгубленість і навіть страх, які зводять нанівець усі спроби конструктивного розв’язання протиріч. Тому озброєння батьків навичкам саморегуляції розглядається нами як окреме завдання консультативної роботи. Таким чином, можна бачити, що батьки нібито опиняються в багатьох «замкнутих колах», серед яких найголовнішими є такі. Застарілі (неефективні) прийоми виховного впливу спричиняють посилення небажаних відхилень у поведінці підлітка, що призводить до зростання тиску громадської думки на батьків і посиленню в них нервового напруження, відчуття тривоги, провини і, як наслідок, викликає нові спроби вплинути на підлітка застарілими методами.






1 коментар: