Поради

Критичне мислення — це система суджень, яка дозволяє аналізувати інформацію таким чином, щоб на її підставі ухвалювати раціональні рішення. Глобально — це  здатність відрізняти брехню від істини, що надзвичайно важливо в так звану епоху постправди, в яку ми зараз живемо.

Навички критичного мислення дають змогу не розгубитися у перенасиченому інформацією середовищі й не піддаватися маніпуляціям. А ще критичне мислення важливе у переговорах та допомагає аргументувати свою точку зору.

Важливо усвідомити: світ не такий, яким ми його бачимо. Іноді не варто вірити навіть власним очам — можна не мати жодних проблем із зором, але при цьому по-різному відповідати на питання, які кольори ми бачимо на зображенні. Кожен із нас сприймає світ через певне дзеркало, в якому відображені ми самі.

 Три інструменти для розвитку критичного мислення

●    Лупа — це презумпція хибності. Усе почуте, прочитане чи навіть побачене варто піддавати сумніву.

●    Дзеркало знадобиться, щоб пам’ятати, що ми бачимо світ через власне відображення. Вивчайте когнітивні викривлення і не давайте їм заманити вас у пастку.

●    Ваги потрібні, щоб ставати на бік опонента. Цей метод добре використовувати у командній роботі, зокрема у компаніях. Щоб потренуватися, сформуйте дві команди з протилежними точками зору на певне питання і влаштуйте дебати, де треба відстояти не власну позицію, а довести правильність точки зору опонента. 

Інформаційне повідомлення «Стреси у нашому житті».

Стрес (від англ. stress - тиск, напруга) - поняття; що запропонував Г.Сельє в 1936 р. для позначення великого кола станів, котрі обумовлені виконанням діяльності в особливо складних умовах і виникають у відповідь на різноманітні екстремальні впливи-стресори. У фізіології цим поняттям позначали неспецифічну реакцію організму ("загального адаптаційного синдрому") у відповідь на будь-який несприятливий вплив, пізніше воно стало використовуватися для опису станів людини в екстремальних умовах на фізіологічному, психологічному і поведінковому рівнях.

Стресостійкість – здатність людини адекватно реагувати на стресові фактори, зберігати ефективність у будь-якій ситуації, переносити різні навантаження. Стресів уникати не варто, адже це невід’ємна частина нашого життя. Важливо лише навчитись формувати в дитини правильне ставлення до стресових ситуацій.

Стрес…Цей науковий термін звучить тепер всюди – на роботі і вдома, в колі друзів, в книгах і телепередачах.

Можливо, потрібно будь – якою ціною остерігатись негативних емоцій і тікати від стресу? Їхати по можливості із великих міст, менше приділяти уваги тривогам і клопотам, не ставити перед собою ніяких серйозних цілей? Це ж завжди пов’язано із пошуком невизначеності і ризиком, стало бути це є стресогенним. Можливо, потрібно просто тихо жити, оберігаючи здоров’я?

Однак автор вчення про стрес Ганс Сельє вважає, що стрес може бути і корисним, сприяючи підвищенню сил організму, і навіть називає його «гострою приправою до повсякденного життя».

ЕФЕКТИВНО ОПАНУВАТИ СТРЕС МОЖНА ЗАВДЯКИ:

– умінню керувати своїми емоціями;

– позитивному мисленню, духовності;

– методикам психоемоційного розслаблення (релаксації), аутотренінгу;

– фізичним вправам, руховій активності (біг, плавання, ходьба, фізичні вправи,

рухливі ігри на свіжому повітрі, танці);

– загартовуванню (воно добре тренує не тільки тіло, а й емоції.

10 способів порятунку від стресу

З'ясуйте, що саме вас тривожить і     зачіпає за живе.

Психологи стверджують: проблема, витягнута з підсвідо­мості, — вже наполовину вирішена, для цього зовсім необо­в'язково йти до психоаналітика. 

Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині.

Це особливий психологічний при­йом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви доберетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації.

Не вдавайте з себе бідну ягничку.

Перше, що рекоменду­ють зробити психологи, коли в черговий раз захочеться роз­винути з дріб'язкової проблеми маленьку трагедію, слід знай­ти людину, якій живеться набагато гірше, і допомогти їй.

Сплануйте свій день.

Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу. Упора­тися з перевантаженнями елементарно: розпишіть свої дії, роз­поділивши за ступенем важливості, і виконуйте свій план.

Не згущуйте хмари.

Люди, схильні до стресових реакцій, будь-яку проблему роздувають до масштабів всесвітньої катастрофи.

 Насправді жахливі обставини в нашому житті тра­пляються нечасто. Тому викиньте з голови надумані пробле­ми, а також ті, які ви не в змозі вирішити.

Навчіться керувати своїми емоціями.

Наш мозок вики­дає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе найпрос­тіша йогівська вправа. Заплющіть очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору і розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на іншу в ділянці пупка (ліва знизу). Цього цілком достатньо, щоб пов­ноцінно відпочити, збагатити мозок киснем і заспокоїтись.

Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удається впоратися із хвилюванням.

Наприклад, купіть собі що-не-будь у подарунок. Причому, робити це потрібно не стільки заради себе, скільки заради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за відмінно виконану роботу.

Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться.

Сміх позитивно впливає па імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу усмішку організм проду­куватиме бажані гормони радості.

Робіть фізичні вправи не менше 30 хвилин на день.

За­мість того, щоб відлежуватись у ліжку, бігайте. За тверджен­ням лікарів, найантистресовіші види спорту — біг і спортив­не ходіння. По-перше, активні рухи не дають адреналіну на­громаджуватися, по-друге, відволікають від негативних ду­мок. Стежте за пульсом — його оптимальна частота для вас розраховується за такою формулою: 180 мінус ваш вік.

Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях.

Ві­зьміть на озброєння японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б'є опуда­ло свого шефа. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилося, напишіть лайливий лист і з усією злістю, на яку ви здатні, спаліть його, розірвіть на шматки... (Можете уяв­ляти, начебто те саме робите з адресатом). Помічено, що не­нормативна лексика разом з різкими жестами теж добре ви­водить негативні емоції.

Вживайте вітамін Е.

Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін у натуральному вигляді міс­титься в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині і волоських горіхах.

Послухайте східну притчу.

«Всього лише відображення»

Король збудував величезний палац. В одній залі усі стіни було оздоблено

дзеркалами.

Одного вечора, ще до того, як у палаці оселилися люди, туди пробрався пес. Він зайшов до дзеркальної зали і завмер, побачивши навпроти себе кількох собак.

Озирнувшись довкола, збагнув, що вони оточили його з усіх боків. Щоб налякати їх, він вишкірив зуби. Однак собаки не злякались, а теж вишкірилися. Тоді він загарчав, і вони тут же загарчали у відповідь. Пес почав сердито гавкати. Але собаки не відставали і гавкали не менш сердито. Що більше злився пес, то лютішими ставали його вороги.

Вранці у дзеркальній залі знайшли нещасного мертвого пса. Він був там один.

Ніхто з ним не бився, ніхто йому не загрожував. Він злякався свого відображення і

загинув у боротьбі з самим собою.

12 ПОРАД «ЯК БУТИ ЩАСЛИВИМ»

Бути щасливим – просто! Іноді для цього треба лише зупинитися і сказати собі – СТОП. Я щасливий, вільний, найкращий! Я сам буду вирішувати, як мені діяти і що робити зі своїм життям.

Знайти гармонію часто нам заважають речі і звички, які непомітно ввійшли в наше повсякденне життя і які, насправді, є перепонами на шляху до щастя. 

12 порад  – як позбавитися від зайвого і насолоджуватися життям повною мірою.

1. Забудьте про необхідність завжди справляти добре враження на інших.

Перестаньте напружуватися в спробі бути не таким, яким ви є насправді. Це марно - подобатися всім.

2. Припиніть чинити опір змінам.

         Пам'ятайте, зміни допомагають поліпшувати наше життя і життя оточуючих.

3. Забудьте про потребу - завжди доводити свою правоту.

4. Відпустіть контроль.

Відмовтеся від необхідності постійно контролювати все, що відбувається з вами – ситуації, події, людей.

5. Відпустіть почуття провини.

Почуття провини супроводжує нас все життя. Позбудьтеся від почуття провини і відразу стане легко дихати.

6. Уникайте спілкування з токсичними людьми.

Токсичною людиною може бути будь-хто. Після розмови з нею ви відчуваєте втому, роздратування, спустошення, душевний біль.

7. Зупиніть негативну розмову з собою.

Як багато людей завдають собі шкоди тим, що дозволяють негативним думкам і емоціям керувати життям. Не вірте усьому, що говорить ваш логічний розсудливий розум. Ви кращі і здатні на більше, ніж вважаєте.

8. Забудьте про постійну потребу скаржитися.

Існує безліч речей (людей, ситуації, події), які роблять нас нещасними, сумними і пригніченими. Але ніхто не зробить вас нещасною, якщо ви самі того не забажаєте. Не варто концентруватися на поганому і нескінченно шукати винних. Ви їх знайдете, і що далі? Це вже точно нікому не принесе щастя і гармонію.

9. Відмовтеся від критики.

Не  критикуйте людей, які відрізняються від вас, і події, які не відповідають вашим очікуванням. Ми всі різні.

10. Не «розвішуйте» ярлики.

11. Відпустіть минуле.

12. Цінуйте сьогодення.

В кожному дні можна знайти щось хороше. Адже невідомо, що чекає на нас завтра. Тому знайдіть щастя сьогодні і тримайте це почуття в собі.

Зробіть себе щасливим саме сьогодні!

Як не загубитися в інформаційному хаосі: поради по медіаграмотності

Із розвитком інформаційних технологій у нас відчинилося безліч дверей для самоосвіти, комунікації з іншими людьми, пошуку будь-якої необхідної інформації, тощо. Але разом з тим, перед нами відчинилися й ще одні двері – у нескінченний простір медіа-сміття.

Щомиті ми отримуємо купу інформації (бажаної і нав'язаної, правдивої і фейкової, актуальної і застарілої). Ми постійно спілкуємося з тими, хто її створив і тими, хто її споживає, так чи інакше реагуємо на неї. Ми щодня користуємося ґаджетами, щоб цю інформацію отримати, переробити, передати, зберегти, перевірити, проаналізувати, поширити тощо. Без цього нам вже вкрай важко уявити своє повсякденне життя. Дефіцит інформації попередніх десятиліть змінився на її надлишок. Але насправді дефіцитним стало вміння критично інформацію оцінювати та споживати. І хоча одні з найвиразніших ознак демократії – свобода слова та волевиявлення, в епоху цифровізації вони стали й одними з найбільших вразливих місць демократичних суспільств.

Цьому якраз сприяло застосування широкого спектру інструментів інформаційного впливу, які уможливлюють досягнення значних результатів у сфері інформаційної війни через використання психологічних особливостей людей.

Саме тому, критично сприймати інформацію нині має вміти кожен. І потрібно, перш за все, визнати той факт, що інформація у медіа може і часто буває неправдивою та маніпулятивною. Тож, для цього необхідно підвищувати свій рівень медіаграмотності.

Що ж таке медіаграмотність та як її освоїти?

Медіаграмотність - це сукупність знань, навичок та умінь, які дають людям змогу аналізувати, критично оцінювати і відповідально створювати повідомлення із медіа різних типів.

Розпізнавати маніпуляції, фейки, джинсу, пропаганду, відрізняти професійний журналістський матеріал від інформаційного сміття – це практична навичка, яка не виникне в людини сама по собі: її необхідно формувати, і чим раніше, тим краще. Зараз практично кожен із нас самостійно створює та поширює контент у соцмережах – текстовий та візуальний. Тому можна говорити про те, що навичка аналізувати всю інформацію, яку ми отримуємо із медіапростору є персональною відповідальністю кожного із нас: і як споживача, і як того, хто ці інформаційні продукти генерує.

Варто враховувати, що у великому потоці подій, які накопичуються день у день, людині складно виробити власне розуміння того, що їй показують. Виникає не система, а мозаїка подій. Важливо розуміти, як нами маніпулюють, хто це робить і навіщо. Також одним із ключових моментів, на який потрібно звертати увагу, споживаючи інформацію, кому належить те чи інше медіа чи чиї інтереси може просувати конкретна людина або компанія.

Медіаграмотність є невід'ємною частиною медіаосвіти, яка за останні кілька років опинилась на порядку денному. В Україні тригером для цього стала російська агресія та пропаганда.

Один із основних показників медіаграмотності є вміння розпізнавати фейкову інформацію. Медіа впливають на різні сфери нашого життя, зокрему, професійну. Рішення, прийняті на основі хибної інформації, скоріше за все, будуть недалекоглядними та ризикованими. Раніше ми вже писали про те, як розпізнати фейки, джинсу .
А зараз давайте поговоримо про основні принципи медіаграмотності.

Основні принципи та поняття медіаграмотності були визначені Міністерством освіти Канади у Media Literacy Resource Guide у 1989 році, тобто, ще до того, як ми стали заручниками інформаційного перенасичення та Інтернету. З того часу ці принципи лишаються фундаментальними для системи медіаосвіти.

Так, канадський вчений Джон Пандженте виділив такі ключові поняття медіаграмотності:

1. медіа формують наше почуття реальності. Ставлення до об'єктів реального світу формується на основі медіаповідомлень, які сконструювали фахівці, що переслідують певні цілі;
2. створення медіапродукту – це бізнес. За кожним бізнесом стоять конкретні люди зі своїми інтересами. Вони визначають зміст того, що ми дивимося, читаємо, слухаємо;
3. будь-яке медіаповідомлення транслює певні цінності прямо або неявно;
4. медіа впливають на політичну й економічну ситуацію, провокуючи соціальні зміни;
5. медіа змушують нас замислюватися про події, що відбуваються в інших країнах.

Послуговуючись цими принципами та розуміючи, як працює медіа-ринок, ми починаємо більш зважено та критично ставитися до інформації, яку отримуємо, як зі ЗМІ, так і з інших джерел.

Загалом же, медіаграмотність сучасної людини можна охарактеризувати, як повноцінне життя в інформаційному середовищі.

Для цього важливо, як вже було зазначено, розуміти принципи функціонування медіа та як масова комунікація використовується у соціумі. Важливо критично осмислювати медіапродукцію та вміти аналізувати медіаполе і відповідально ставитися до медіаспоживання.

«Мало бути поінформованим, треба вміти критично читати медіа»

Це важливо, адже людина, яка не вміє аналізувати інформацію, критично мислити, легко піддається маніпуляціям і може ухвалювати необдумані рішення, особливо, під час виборів або в період високої політичної активності. І ці рішення впливають не тільки на неї, а й на подальше життя країни, в цілому.

Зараз з'являється тренд на відповідальне ставлення до екології, до сортування сміття, до свідомого харчування. Аби бути здоровим, ми все частіше звертаємо увагу на якість продуктів, води, які споживаємо. Інформація – це теж продукт, тільки не для шлунку, а для мозку. Саме тому, якість інформації так важлива для нашого життя.

Як же освоїти медіаграмотність:
1. уважно перевіряти вихідні відомості та стиль видання;
2. навчитися розрізняти маніпулятивні заголовки;
3. шукати посилання на першоджерело новини: важливо зрозуміти, хто поширив новину, від кого журналісти отримали інформацію. Якщо джерело анонімне – варто замислитися про його достовірність;
4. перевіряти інформацію на кількох ресурсах – часто замовні матеріали слово в слово передруковані в ЗМІ. Це є першою ознакою джинси. Якщо виникають сумніви у компетентності чи достовірності певного джерела – все ж краще добре промоніторити інформаційний простір;
5. вміти відрізняти коментар від новини. В ЗМІ зустрічається практика написання новини на основі допису зі сторінки якогось політика чи громадського діяча у соцмережах. Часто ці сторінки не верифіковані. Тобто, думка певної людини, чиєсь припущення, здогад або сподівання подають як доконаний факт.

Способи емоційної саморегуляції

Для того щоб зменшити емоційне напруження та навчитися керувати своїми емоціями, можна використовувати кілька поданих нижче способів.

1. Мускулатура

Найпростіший, але достатньо ефективний спосіб емоційної саморегуляції — розслаблення мімічної мускулатури. Навчившись розслабляти лицьові м`язи, а також довільно і свідомо контролювати їх стан, можна навчитися керувати і відповідними емоціями. Вправи для релаксації м`язів особи включають завдання на розслаблення тієї або тієї групи мімічних м`язів (лоба, очей, носа, щік, губ, підборіддя). Суть їх — у чергуванні напруження і розслаблення різних м`язів, щоб легко було запам`ятати відчуття розслаблення за контрастом із напруженням. Вправи виконують за активної спрямованості уваги на фази напруження і розслаблення за допомогою словесних самонаказів, самонавіяння. Після такого тренування можна легко за уявним наказом у потрібний момент розслабити всі м`язи.

2. Дихання

Важливим резервом у стабілізації свого емоційного стану є вдосконалення дихання. Навчившись впливати на своє дихання, можна набути ще один спосіб емоційної саморегуляції. Значення дихальних вправ полягає у свідомому контролі за ритмом, частотою, глибиною дихання. Є безліч вправ із дихальної гімнастики, які навчать контролювати емоції.

3. Візуалізація

Візуалізація – це створення внутрішніх образів у свідомості людини, тобто активізація уяви за допомогою слухових, зорових, смакових, нюхових, дотикових відчуттів, а також їх комбінацій. Відтворивши у свідомості образи зовнішнього світу, можна швидко відійти від напруженої ситуації, відновити емоційну рівновагу.

Різновидом візуалізації є вправи «сюжетної уяви», основані на навмисному використанні кольорів і просторових уявлень свідомості людини. Свідомі уявлення забарвлюються в потрібний колір, відповідний модельованому емоційному стану. Колір має могутню емоційну дію на нервову систему. Червоний, оранжевий, жовтий – кольори активності; блакитний, синій, фіолетовий – кольори спокою; зелений – нейтральний. Колірні (температурні, звукові, дотикові) відчуття краще доповнювати просторовими уявленнями. Якщо треба заспокоїтися, відпочити, потрібно представляти широкий, відкритий простір (морський горизонт, просторе небо, широка площа, велика зала театру і т. д.). Для мобілізації організму на виконання відповідального завдання допомагають образи тісних, вузьких просторів з обмеженим горизонтом (вузька вулиця з високими будинками, ущелина, тісна кімната). Поєднання цих прийомів дозволяє викликати необхідний емоційний стан у потрібний момент (спокійний – просторий морський берег, зимовий пейзаж у бузкових сутінках; що бадьорить – літній пляж яскравим сонячним днем, сліпуче сонце, яскраво-жовтий пісок). Треба вжитися в картину, що представляється, відчути її і зафіксувати у свідомості. Поступово виникне стан розслаблення і спокою або, навпаки, активності й мобілізованості.

Виконують вправи під музичний супровід: спочатку звучить спокійна, плавна музика, потім поступово музичний темпоритм пришвидшується.

В такий момент, коли є пауза, ви можете обернутися назад і оцінити власне життя, проаналізувати його. Можливо у вас з’являться нові і важливі ідеї щодо сім’ї, освіти, роботи, навчання чи життя. Ловіть момент!

Час, коли весь світ живе лише одними новинами та слідкує за ними, і це стосується коронавірусу. У повсякденному житті найбільше лякає невідомість, а про коронаваріус чи COVID-19 дуже мало інформації, при цьому він може завдати непоправних наслідків. Звідки він взявся? Що це таке насправді, як поширюється та як його зупинити? Відповідей поки недостатньо і це може викликати паніку у людей.

Коли ви пошукаєте інформацію про вірус, чим він відрізняється від грипу та ГРВІ, то мало що зрозумієте. І це ще більше викликає тривогу. На нас впливають медіа, соціальні мережі, наше оточення, яке ділиться своєю тривогою. І якщо навіть ви раніше спокійно ставилися до ситуації з коронавірусом, то після такої атаки можете запанікувати. У такому стані нами керують емоції, а прагматизм та холодний розум зникають.

І це можна пояснити – спрацьовує «інстинкт самозбереження». Страх стає рушієм, підказує нам, що робити, куди бігти, як себе рятувати. Тому такий бум у супермаркетах та аптеках – треба все купити, щоб себе вберегти. Якщо б це відбувалося лише в Україні, то можна було б вважати, що це генетична пам’ять нації. Українці пережили два Голодомори та надскладні 90-ті. А генетична пам’ять зберігається сотнями років, тож це могло б вплинути на цю скупку продуктів та медикаментів.

Такий стан постійної тривоги впливає на наше повсякденне життя. Ми менш ефективні та продуктивні, ми втомлені та засмучені, ми агресуємо на рідних та колег, у нас погіршується самопочуття, починаємо шукати в собі симптоми, нас огортає паніка. Спробую допомогти, дати поради, як не втратити рівновагу та жити повноцінним життям, незважаючи на карантин, закриття розважальних закладів та неймовірний страх.

1. У першу чергу, найважливішим є уміння знаходити в собі ресурси. Це ті дії, які допомагають зберігати спокій та душевну рівновагу, які розслабляють. У кожної людини – це свій варіант. Хтось любить смачно і цікаво поїсти, хтось подивитися цікаве кіно, комусь допомагає прибирання. Хтось любить малювати чи щось виробляти власними руками, хтось любить природу, яка дає енергію. Цей список можна продовжувати і продовжувати, головне, щоб Вам у цій діяльності було спокійно, затишно та безпечно.

2. Перевіряйте інформацію та критично мисліть. Важливою є гігієна в отриманні інформації. Проаналізуйте: чи те, що Ви читаєте чи дивитесь, є першоджерелом? Не переглядайте лише заголовки, вони оманливі.

3. Якщо у вас є діти, подумайте про їхній рівень тривоги, який вони не вміють ще контролювати. Щоб вони відчували себе у безпеці, ви маєте бути спокійними та врівноваженими. Діти мають право про все знати, будьте з ними відвертими.

 4.Зрозумійте, що багато чого залежить від вас, а є те, що вам не змінити. Піклуйтеся про себе, дотримуйтесь рекомендацій лікарів, не ризикуйте власним здоров’ям. Якщо у вас схильність до простудних захворювань, не пийте холодного і газованого. Якщо у вас хворий шлунок, не їжте гострого та сильно смаженого. Не ризикуйте у цей період.

 5.Думки та слова матеріалізуються. Позитив притягує таку ж силу мають думки та слова. Вірте у найкраще, любіть життя та насолоджуйтесь ним.

 6.Шукайте можливості. Під час карантину треба якось себе розважати, але всі заклади закриті. Не проблема! У Вас з’являються нові можливості та шанс зробити те, на що часу не вистачало, а дуже хотілося. Можна картину намалювати чи книжку прочитати, або з дитиною провести багато часу. Для дітей є багато онлайн навчання і для вас точно щось знайдеться, можна самоосвітою зайнятися. В такий момент, коли є пауза та перерва, можете оцінити власне життя, проаналізувати його, можливо, у вас з’являться нові і важливі ідеї щодо бізнесу, сім’ї, освіти, роботи чи життя. Ловіть момент!

7. І важливе, у час високого рівня напруженості, можуть розвиватися тривожні симптоми і тоді потрібна допомога спеціаліста – психолога чи психотерапевта. Тривога – це постійний стан без видимої причини. Якщо це заважає мислити, погіршується концентрація, важко виконувати повсякденні справи, не зволікайте. Піклуйтесь про себе та своїх близьких.