Критичне мислення — це система суджень, яка дозволяє
аналізувати інформацію таким чином, щоб на її підставі ухвалювати раціональні
рішення. Глобально — це здатність
відрізняти брехню від істини, що надзвичайно важливо в так звану епоху
постправди, в яку ми зараз живемо.
Навички критичного мислення дають змогу не
розгубитися у перенасиченому інформацією середовищі й не піддаватися
маніпуляціям. А ще критичне мислення важливе у переговорах та допомагає
аргументувати свою точку зору.
Важливо усвідомити: світ не такий, яким ми його бачимо. Іноді не варто вірити навіть власним очам — можна не мати жодних проблем із зором, але при цьому по-різному відповідати на питання, які кольори ми бачимо на зображенні. Кожен із нас сприймає світ через певне дзеркало, в якому відображені ми самі.
●
Лупа — це презумпція хибності. Усе почуте,
прочитане чи навіть побачене варто піддавати сумніву.
●
Дзеркало знадобиться, щоб пам’ятати, що ми бачимо
світ через власне відображення. Вивчайте когнітивні викривлення і не давайте їм
заманити вас у пастку.
●
Ваги потрібні, щоб ставати на бік опонента. Цей
метод добре використовувати у командній роботі, зокрема у компаніях. Щоб
потренуватися, сформуйте дві команди з протилежними точками зору на певне
питання і влаштуйте дебати, де треба відстояти не власну позицію, а довести
правильність точки зору опонента.
Інформаційне
повідомлення «Стреси у нашому житті».
Стрес (від англ. stress - тиск,
напруга) - поняття; що запропонував Г.Сельє в 1936 р. для позначення великого
кола станів, котрі обумовлені виконанням діяльності в особливо складних умовах
і виникають у відповідь на різноманітні екстремальні впливи-стресори. У
фізіології цим поняттям позначали неспецифічну реакцію організму
("загального адаптаційного синдрому") у відповідь на будь-який
несприятливий вплив, пізніше воно стало використовуватися для опису станів
людини в екстремальних умовах на фізіологічному, психологічному і поведінковому
рівнях.
Стресостійкість – здатність
людини адекватно реагувати на стресові фактори, зберігати ефективність у
будь-якій ситуації, переносити різні навантаження. Стресів уникати не варто,
адже це невід’ємна частина нашого життя. Важливо лише навчитись формувати в
дитини правильне ставлення до стресових ситуацій.
Стрес…Цей науковий термін звучить
тепер всюди – на роботі і вдома, в колі друзів, в книгах і телепередачах.
Можливо, потрібно будь – якою
ціною остерігатись негативних емоцій і тікати від стресу? Їхати по можливості
із великих міст, менше приділяти уваги тривогам і клопотам, не ставити перед
собою ніяких серйозних цілей? Це ж завжди пов’язано із пошуком невизначеності і
ризиком, стало бути це є стресогенним. Можливо, потрібно просто тихо жити,
оберігаючи здоров’я?
Однак автор вчення про стрес Ганс Сельє вважає, що стрес
може бути і корисним, сприяючи підвищенню сил організму, і навіть називає його
«гострою приправою до повсякденного життя».
ЕФЕКТИВНО ОПАНУВАТИ СТРЕС МОЖНА ЗАВДЯКИ:
– умінню керувати своїми емоціями;
– позитивному мисленню, духовності;
– методикам психоемоційного розслаблення (релаксації),
аутотренінгу;
– фізичним вправам, руховій активності (біг, плавання,
ходьба, фізичні вправи,
рухливі ігри на свіжому повітрі, танці);
– загартовуванню (воно добре тренує не тільки тіло, а й
емоції.
10 способів порятунку від стресу
З'ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає
за живе.
Психологи стверджують: проблема, витягнута з підсвідомості, — вже
наполовину вирішена, для цього зовсім необов'язково йти до
психоаналітика.
Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині.
Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою проблему
вголос, ви доберетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації.
Не вдавайте з себе бідну ягничку.
Перше, що рекомендують зробити психологи, коли в черговий раз
захочеться розвинути з дріб'язкової проблеми маленьку трагедію, слід знайти
людину, якій живеться набагато гірше, і допомогти їй.
Сплануйте свій день.
Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового,
час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу
часу. Упоратися з перевантаженнями елементарно: розпишіть свої дії, розподіливши
за ступенем важливості, і виконуйте свій план.
Не згущуйте хмари.
Люди, схильні до стресових реакцій, будь-яку проблему роздувають до
масштабів всесвітньої катастрофи.
Насправді жахливі обставини в нашому житті трапляються нечасто.
Тому викиньте з голови надумані проблеми, а також ті, які ви не в змозі
вирішити.
Навчіться керувати своїми емоціями.
Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують
нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані.
Вирватися зі стресового кола допоможе найпростіша йогівська вправа. Заплющіть
очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору і розведіть у
сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на іншу в ділянці
пупка (ліва знизу). Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити,
збагатити мозок киснем і заспокоїтись.
Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удається впоратися із
хвилюванням.
Наприклад, купіть собі що-не-будь у подарунок. Причому, робити це
потрібно не стільки заради себе, скільки заради свого мозку. Ваша сіра речовина
теж має потребу в подяці за відмінно виконану роботу.
Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться.
Сміх позитивно впливає па імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити
крові. У відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони
радості.
Робіть фізичні вправи не менше 30 хвилин на день.
Замість того, щоб відлежуватись у ліжку, бігайте. За твердженням
лікарів, найантистресовіші види спорту — біг і спортивне ходіння. По-перше,
активні рухи не дають адреналіну нагромаджуватися, по-друге, відволікають від
негативних думок. Стежте за пульсом — його оптимальна частота для вас
розраховується за такою формулою: 180 мінус ваш вік.
Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях.
Візьміть на озброєння японський спосіб боротьби зі стресами. Коли
японець відчуває роздратування, він щосили б'є опудало свого шефа. А якщо у
вас під рукою ляльки не виявилося, напишіть лайливий лист і з усією злістю, на
яку ви здатні, спаліть його, розірвіть на шматки... (Можете уявляти, начебто
те саме робите з адресатом). Помічено, що ненормативна лексика разом з різкими
жестами теж добре виводить негативні емоції.
Вживайте вітамін Е.
Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін у
натуральному вигляді міститься в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині і
волоських горіхах.
Послухайте східну притчу.
«Всього лише відображення»
Король збудував величезний палац.
В одній залі усі стіни було оздоблено
дзеркалами.
Одного вечора, ще до того, як у
палаці оселилися люди, туди пробрався пес. Він зайшов до дзеркальної зали і
завмер, побачивши навпроти себе кількох собак.
Озирнувшись довкола, збагнув, що вони оточили його з усіх
боків. Щоб налякати їх, він вишкірив зуби. Однак собаки не злякались, а теж вишкірилися.
Тоді він загарчав, і вони тут же загарчали у відповідь. Пес почав сердито гавкати.
Але собаки не відставали і гавкали не менш сердито. Що більше злився пес, то лютішими
ставали його вороги.
Вранці у дзеркальній залі знайшли
нещасного мертвого пса. Він був там один.
Ніхто з ним не бився, ніхто йому не загрожував. Він
злякався свого відображення і
загинув у боротьбі з самим собою.
Цьому якраз сприяло застосування широкого спектру інструментів інформаційного впливу, які уможливлюють досягнення значних результатів у сфері інформаційної війни через використання психологічних особливостей людей.
Саме тому, критично сприймати інформацію нині має вміти кожен. І потрібно, перш за все, визнати той факт, що інформація у медіа може і часто буває неправдивою та маніпулятивною. Тож, для цього необхідно підвищувати свій рівень медіаграмотності.
Що ж таке медіаграмотність та як її освоїти?
Медіаграмотність - це сукупність знань, навичок та умінь, які дають людям змогу аналізувати, критично оцінювати і відповідально створювати повідомлення із медіа різних типів.
Розпізнавати маніпуляції, фейки, джинсу, пропаганду, відрізняти професійний журналістський матеріал від інформаційного сміття – це практична навичка, яка не виникне в людини сама по собі: її необхідно формувати, і чим раніше, тим краще. Зараз практично кожен із нас самостійно створює та поширює контент у соцмережах – текстовий та візуальний. Тому можна говорити про те, що навичка аналізувати всю інформацію, яку ми отримуємо із медіапростору є персональною відповідальністю кожного із нас: і як споживача, і як того, хто ці інформаційні продукти генерує.
Варто враховувати, що у великому потоці подій, які накопичуються день у день, людині складно виробити власне розуміння того, що їй показують. Виникає не система, а мозаїка подій. Важливо розуміти, як нами маніпулюють, хто це робить і навіщо. Також одним із ключових моментів, на який потрібно звертати увагу, споживаючи інформацію, кому належить те чи інше медіа чи чиї інтереси може просувати конкретна людина або компанія.
Медіаграмотність є невід'ємною частиною медіаосвіти, яка за останні кілька років опинилась на порядку денному. В Україні тригером для цього стала російська агресія та пропаганда.
Один із основних показників медіаграмотності є вміння розпізнавати фейкову інформацію. Медіа впливають на різні сфери нашого життя, зокрему, професійну. Рішення, прийняті на основі хибної інформації, скоріше за все, будуть недалекоглядними та ризикованими. Раніше ми вже писали про те, як розпізнати фейки, джинсу .
А зараз давайте поговоримо про основні принципи медіаграмотності.
Основні принципи та поняття медіаграмотності були визначені Міністерством освіти Канади у Media Literacy Resource Guide у 1989 році, тобто, ще до того, як ми стали заручниками інформаційного перенасичення та Інтернету. З того часу ці принципи лишаються фундаментальними для системи медіаосвіти.
Так, канадський вчений Джон Пандженте виділив такі ключові поняття медіаграмотності:
1. медіа формують наше почуття реальності. Ставлення до об'єктів реального світу формується на основі медіаповідомлень, які сконструювали фахівці, що переслідують певні цілі;
2. створення медіапродукту – це бізнес. За кожним бізнесом стоять конкретні люди зі своїми інтересами. Вони визначають зміст того, що ми дивимося, читаємо, слухаємо;
3. будь-яке медіаповідомлення транслює певні цінності прямо або неявно;
4. медіа впливають на політичну й економічну ситуацію, провокуючи соціальні зміни;
5. медіа змушують нас замислюватися про події, що відбуваються в інших країнах.
Послуговуючись цими принципами та розуміючи, як працює медіа-ринок, ми починаємо більш зважено та критично ставитися до інформації, яку отримуємо, як зі ЗМІ, так і з інших джерел.
Загалом же, медіаграмотність сучасної людини можна охарактеризувати, як повноцінне життя в інформаційному середовищі.
Для цього важливо, як вже було зазначено, розуміти принципи функціонування медіа та як масова комунікація використовується у соціумі. Важливо критично осмислювати медіапродукцію та вміти аналізувати медіаполе і відповідально ставитися до медіаспоживання.
«Мало бути поінформованим, треба вміти критично читати медіа»
Це важливо, адже людина, яка не вміє аналізувати інформацію, критично мислити, легко піддається маніпуляціям і може ухвалювати необдумані рішення, особливо, під час виборів або в період високої політичної активності. І ці рішення впливають не тільки на неї, а й на подальше життя країни, в цілому.
Зараз з'являється тренд на відповідальне ставлення до екології, до сортування сміття, до свідомого харчування. Аби бути здоровим, ми все частіше звертаємо увагу на якість продуктів, води, які споживаємо. Інформація – це теж продукт, тільки не для шлунку, а для мозку. Саме тому, якість інформації так важлива для нашого життя.
Як же освоїти медіаграмотність:
1. уважно перевіряти вихідні відомості та стиль видання;
2. навчитися розрізняти маніпулятивні заголовки;
3. шукати посилання на першоджерело новини: важливо зрозуміти, хто поширив новину, від кого журналісти отримали інформацію. Якщо джерело анонімне – варто замислитися про його достовірність;
4. перевіряти інформацію на кількох ресурсах – часто замовні матеріали слово в слово передруковані в ЗМІ. Це є першою ознакою джинси. Якщо виникають сумніви у компетентності чи достовірності певного джерела – все ж краще добре промоніторити інформаційний простір;
5. вміти відрізняти коментар від новини. В ЗМІ зустрічається практика написання новини на основі допису зі сторінки якогось політика чи громадського діяча у соцмережах. Часто ці сторінки не верифіковані. Тобто, думка певної людини, чиєсь припущення, здогад або сподівання подають як доконаний факт.
Немає коментарів:
Дописати коментар